Останні події навколо Запорізької атомної станції, коли через дії й обстріли росіян, станція продовжує балансувати на межі катастрофи, на жаль, не є чимось новим. Ця ситуація триває вже понад рік: окупанти з території поблизу станції регулярно обстрілюють Нікополь та інші міста, які розташовані на протилежному березі Дніпра. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) фіксує такі випадки, висловлює занепокоєння ситуацією, але обстріли постійно продовжуються. Вже були неодноразові заклики Ради керуючих МАГАТЕ до Росії, щоб вона вивела своїх військових та інший російський персонал із Запорізької АЕС, але це також нічим не закінчилося.
Звісно, Росія порушує всі міжнародні норми в сфері атомної енергетики, і було б правильно вказати їй напрямок – на вихід. Але говорити про можливість виключення її з Ради керуючих МАГАТЕ на сьогодні не реально. Члени організації абсолютно не готові до такого радикального рішення.
Натиснути на МАГАТЕ Україні не допоможе навіть те, що нещодавно ми стали членом Ради керуючих. Дійсно, це дає нам можливість брати участь в голосуваннях, висловлювати свою точку зору, доносити свої проблеми до країн, які входять до цієї міжнародної організації. І це - позитивна річ. Але є два моменти, про які не варто забувати.
По-перше, МАГАТЕ - це організація при ООН. А Організація об'єднаних Націй - достатньо беззмістовна структура. Тобто, вона може говорити, але нічого не вирішує. Приблизно те саме можна сказати і про МАГАТЕ – можуть говорити, моніторити, але нічого не вирішують. Не можуть впливати на події навколо ЗАЕС, хоча очевидно, що Запорізька атомна станція захоплена терористами, і це відбулося вперше у світі.
Дуже жорстких санкцій стосовно Росії у сфері ядерної енергетики світ запроваджувати не готовий
По-друге, на світовому ринку збагаченого урану Росія займає понад 25%. А разом з Казахстаном РФ контролює видобуток, приблизно, 40% світового урану. У більшості членів МАГАТЕ в цьому питанні є свій клопіт, існують свої інтереси, які полягають в роботі їх атомної галузі, що виробляє електричну енергію. Тобто, на жаль, саме у сфері ядерної енергетики багато країн світу наразі зав’язані на Росію.
Крім того, час від часу виникають нові обставини, які геть не сприяють покаранню Росії за її терористичні дії на ЗАЕС. Одна з таких подій - зміна влади у Нігерії. По суті, в цій країні відбувся переворот, до влади прийшли ті, хто мають проросійську та прокитайську позицію. А Нігерія – є одним з постачальників ядерного палива - урану, зокрема, до Франції… Тобто, через ці події залежність світу від поставок урану з Росії ще більше підсилилась.
Варто розуміти, що можна, наприклад, диверсифікувати поставки нафти і нафтопродуктів, нехай і з великими труднощами замінити одну країну-постачальника на іншу, але неможливо замістити поставки збагаченого ядерного палива. Щоб це зробити, потрібно побудувати відповідні технологічні потужності, а на це піде багато років.
Саме тому – через залежність поставок атомного збагаченого палива до багатьох країн з Росії - міжнародна спільнота достатньо мляво реагує на ситуацію навколо ЗАЕС. Хоча усе, що відбувається – це й порушення Росією статуту МАГАТЕ, й міжнародних конвенцій ООН та ОБСЄ, зокрема, Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму – дуже жорстких санкцій стосовно Росії у сфері ядерної енергетики світ запроваджувати не готовий. Нагадаю, про такі рішучі кроки щодо держави-агресора вже йшлося, але багато країн виступили проти. Заради України ніхто не готовий йти на такі "жертви".
Тому не треба плекати ілюзій, що світ вдарить санкціями по ядерному комплексу РФ. Так, можуть бути часткові, але лиш ілюстративні санкції. Серйозних обмежень (через велику залежність світу від російських поставок урану і збагаченого урану) не буде.
Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова
