этот материал доступен на русском

The Economist: Наступна глобальна катастрофа неминуча, як її пережити?

15:01, 26 червня 2020
Світ
1030 0
REUTERS

"Постала картина невимовної краси, світло усіх можливих кольорів лилося з південних небес. Раціоналіст і пантеїст побачив природу у її найбільш вишуканому вбранні. Фанатики й ті, хто вірив у забобони, мали страшні передчуття й думали, що це передвісник Армагеддону й остаточного  кінця", - пригадував він.

Ті, хто вбачав у полярному сяйві катаклізм, насправді не зовсім помилялися. Вони лише трошки випереджали свій час. Подія Каррінгтона або геомагнітний шторм, свідком якого Герберт став, була результатом удару по магнітосфері Землі 100 мільйонів тонн заряджених частинок, які за кілька годин до того вирвалися з Сонця, - пише The Economist. Електромагнітні ефекти цього зіткнення створили не лише видовищну картинку Південного (і Північного) сяйва. Вони спричинили потужні розряди в усіх можливих електричних провідниках. Деякі телеграфні мережі почали жити власним життям, не потребуючи більше живлення для створення сигналів.

Читайте такожPolitico: У Європі знову палять відьом

За 20 років до винайдення першої лампочки такі події мали не дуже велике значення. Але такі потужні "корональні викиди маси", як подія Каррінгтона, можуть спричинити всі можливі види хаосу в сучасному дедалі більше електрифікованому світі. Індукційні розряди перевантажать електричні мережі. Мікросхеми в супутниках "підсмажаться". Або ж ці орбітальні апарати можуть "впасти" з неба, оскільки роздутий енергією шторму зовнішній шар атмосфери дотягнеться до них.

Наскільки тяжкими будуть наслідки непередбачуваних корональних викидів маси, - це тема для суперечок. Одні кажуть, що справді великий шторм залишить деякі регіони без енергії на кілька годин, як це сталося у Квебеці в 1989 році. Інші передбачають мало не кінець світу. Але одного дня світ дізнається напевне, хто мав рацію. Фізики вважають, що шанси повторення геомагнітного шторму масштабів події Каррінгтона впродовж наступного десятиліття становлять приблизно один до десяти. Зрештою, щось таке обов'язково станеться.

Геомагнітні шторми - лише одна з цілої низки подій, зафіксованих істориками й геологами, які можуть спричинити катастрофу. Пандемії теж з цієї категорії, так само як і потужні виверження вулканів. Просто зараз країни доволі погано справляються лише з однією з цих катастроф, попри весь досвід минулого. Тож це піднімає питання, чи зможуть вони розібратися з іншими.

Технології грають важливу роль у боротьбі з загрозами, які створюють такі події. Вони можуть всіх врятувати, як вакцини підчас пандемій. А можуть зробити людей уразливими, як електромагнітні мережі в розпал геомагнітного шторму. А ще вони можуть створити нові ризики. Найбільш очевидними прикладами видання називає технології внутрішнього згорання й ядерної зброї, які роблять можливими катастрофічне глобальне потепління й війну безпрецедентно нищівних масштабів. Цілком можливо, що майбутні технологічні катастрофи чи попереду. І вони можуть виявитися найсерйознішими з усіх, поставивши майбутнє людства під загрозу.

Читайте такожNewsweek: Ядерна війна між Індією і Пакистаном буде вдвічі кривавішою, ніж Друга світова

Нещодавно в своїй книзі "Прірва" Тобі Орд з Інституту майбутнього людства в Оксфордському університеті визначив екзистенційний ризик як такий, що "знищує довгостроковий потенціал людства". Деякі природні катаклізми вписуються в це визначення. Удар астероїда з радіусом близько 10 кілометрів, який знищив динозаврів 66 мільйонів років тому, може послужити прикладом. Викид гамма-променів з найближчої наднової, які спалюють цілі планети, - це інший приклад. Вулканічне "супер-виверження" на зразок того, яке сталося в Йєллоустоні 630 тисяч років тому й вкрило всю континентальну територію США попелом, може й не винищить людський вид. Але воно легко може покінчити з цивілізацією.

На щастя, такі події - велика рідкість. Той факт, що людство змогло пройти через сотні тисяч років історії й доісторичного періоду, зберігаючи при цьому довгостроковий потенціал, говорить, що природні катаклізми, здатні нас знищити, не дуже поширені.

У випадку ризиків, створених сучасними технологіями, на зразок ядерної війни чи краху клімату, такої заспокійливої статистики поки немає. Орд вважає, що вони здатні підвищити рівень екзистенційної загрози. Втім, ще вищими загрозами він вважає технології, яких ще людство не винайшло. Таким може стати, наприклад, нова біологічна зброя, яка, на відміну від опортуністичних продуктів природного відбору, розроблена бути максимально нищівною. Або ж штучний інтелект, який умисне чи неумисне може змінити зробити світ фундаментально ворожим для його творців.

Читайте такожThe Economist: Люди бояться технологій і боряться з прогресом, але це нормально

Ніхто не може передбачити такі ризики. Але було б нерозумно за замовчуванням вважати їх нульовими. На думку Орда, дивлячись на наступне століття, можна сміливо допустити існування хоча б одного шансу на тисячу, що може статися умовне постання штучного інтелекту, який винищить людство або ж назавжди пригнобить його потенціал. Орд належить до руху вчених, які серйозно ставляться до таких ймовірностей, тому що вважають ставки в них надзвичайно високими.

The Economist нагадує, як журналіст Рон Сускінд в листопаді 2001 року віце-президент США Дік Чейні сказав, що Америці потрібні нові способи розбиратися "з маловірогідними, але нищівними" подіями.

"Якщо існує 1% шансів, що вчені Пакистану допомагають "Аль-Каїді" будувати чи розробляти ядерну зброю, ми повинні ставитися  до цього як до точного факту у вимірі нашої відповіді", - говорив Чейні.

Читайте такожPolitico: У Європі знову палять відьом

Реакцією, зрештою, стали нові війни, поява нових урядових відомств і розширення повноважень виконавчої влади включно з дозволом вести нагляд без судового дозволу. Якби на кожен 1%-й ризик людство реагувало так яро, світ став би іншим і точно не безпечнішим. Але вражає те, що деякі ризики подібної сили ледве привертають увагу взагалі.

Уявимо, що Чейні оцінював би можливість втрати міста за 20 років. Що ще ставить цінність населеного пункту з життями людей і капіталом під 1%-й ризик кожні кілька десятиліть? Це рідкісні катастрофічні загрози, які ставлять під удар мільйони громадян й капітали на трильйони доларів. Можливо, до них теж треба ставитися більш серйозно.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter