
На Покровському напрямку українські військові активно тестують у бойових умовах нові німецькі ударні дрони HX-2, оснащені штучним інтелектом, передає DW.
Йдеться, що безпілотники від багатомільярдного стартапу з Баварії Helsing постачаються тисячами для ЗСУ за фінансування німецького уряду, а незабаром спеціальну модифікацію цієї зброї отримає і Бундесвер.
На початку року західні медіа цитували критику щодо технічних недоліків та низького відсотка влучань під час торішніх випробувань дронів, проте виробник це заперечив.
Військові 2-го батальйону безпілотних систем "Інквізиція" 59-ї окремої штурмової бригади підтверджують, що дрон адаптують до реалій війни, а розробники миттєво реагують на зауваження в чаті підтримки.
За словами техніка екіпажу, "це найшвидший сапорт у його житті!".
Раніше цей же підрозділ успішно працював із попередньою спільною моделлю HF-1 (перша партія складала 4000 одиниць), яка після швидкого доопрацювання почала вражати понад 50% цілей.
На початку 2025 року компанія заявила про плани передати Україні ще 6000 нових дронів HX-2 повністю власної розробки з дальністю польоту до 100 км.
На думку командира екіпажу з позивним "Блек", цей боєприпас має суттєві конструктивні плюси:
"Він дає нам велику перевагу у повітрі - ворогу важче його збити".
Завдяки чотирьом двигунам попереду дрон дуже швидкий і маневровий, може заходити на об'єкт під кутом 45 градусів та вибухає ще до зіткнення завдяки вбудованому лідару. Головна фішка – штучний інтелект. Зазвичай бійці летять до цілей, які їм "підсвічують" розвідувальні крила, що також необхідно для внутрішньої системи мотивації "Є-балів" (їх нараховують за відеопідтвердження ураження техніки, щоб потім міняти на нові засоби). Проте ШІ здатний діяти автономно.
Як пояснює "Блек":
"Система HX-2 може самостійно виявляти цілі по дорозі - вона виділяє їх червоними квадратиками. Хоча поки не розбирає, чи це вже спалена ціль чи ні. Ми можемо клікнути на цей червоний квадратик і роздивитися ціль ближче".
Якщо оператор схвалив ціль, ШІ сам виставляє кут, додає газу та веде борт. У разі перетину зони подавлення РЕБ на шляху до вже захопленої цілі, ворожі перешкоди на нього не впливають.
За наявними даними, під час бойової роботи виникають і труднощі. Екіпаж ретельно обирає дні для польотів через погоду, адже летіти доводиться на десятки кілометрів у тил РФ на окуповану Донеччину. Іноді трапляються збої ще на старті, наприклад, не з'являється заведення мотору через проблеми зв'язування з наземною станцією. Були й накладки, коли наземна станція конфліктувала зі станцією іншого екіпажу.
Попри це, за кращих погодних умов HX-2 працює відмінно. За інформацією з джерела, бійці вже знищили ворожий КамАЗ, а на офіційному відео батальйону зафіксовано ураження танків, вантажівок та САУ росіян.
У січні Bloomberg зазначав, що Берлін призупинив замовлення HX-2 до запиту від Міноборони України (відомства ситуацію не прокоментували), але співпраця триває. Росіяни наразі не мають аналогів німецькому дрону, адже у ворожих "Lancet", як і в "Булави", RAM X чи Hero 400, двигун розташований позаду.
Співпраця Україна - Німеччина
Раніше УНІАН писав, що українська оборонна компанія Fire Point повідомила про інтерес Німеччини до її далекобійних ракет "Фламінго", які можуть розглядатися як потенційна заміна американських Tomahawk.
За словами співзасновника компанії Дениса Штілермана, Берлін уже фінансує частину українських розробок і обговорює можливість розширення співпраці на ракетні системи. Він зазначив, що Німеччина проявляє значну зацікавленість не лише в дронах FP-1 і FP-2, а й у технологіях далекобійного ураження.
Виробництво "Фламінго" в Україні вже налічує сотні одиниць на місяць і може масштабуватися за умови додаткових замовлень.