Висловлювання президентом РФ Володимиром Путіним політичних поглядів Москви шляхом "надзвичайного" нарощування військових сил є "ознакою слабкості".
Про це заявив прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре в інтерв'ю Associated Press.
Він пояснив, що вважає це ознакою слабкості, тому що питання, які є важливими для людей, мають обговорюватися за столом переговорів, а не шляхом таких військових демонстрацій.
На думку голови норвезького уряду, вимоги Путіна про гарантії, у тому числі стосовно нерозширення НАТО, є наслідком втрати каналів зв’язку та діалогу після закінчення "холодної війни".
"Таким чином, між країнами, які потребують взаємодії, виникло більше ворожнечі та деструктивних відносин", - сказав Стьоре.
Прем'єр Норвегії зазначив, що його країна бачить нарощування російських військ на українському кордоні, зокрема й тому, що частина російського Північного флоту плаває вздовж норвезького узбережжя.
Говорячи про путінський "план на гру" Стьоре сказав, що той "хоче, аби ми здогадувалися".
Прем'єр Норвегії наголосив, що Європа в 21 столітті не розв'язує політичні питання окремою нацією, а гра росіян у здогадування свідчить про те, що "ми маємо бути твердими, передбачуваними та принциповими".
За словами Стьоре, попри те, що Україна не є членом НАТО і на неї не поширюється норма Альянсу про колективну оборону, "Європа та Захід мають бути дуже чіткими, що якщо в ці дні в Європі відбудеться порушення кордону сучасної держави, то будуть наслідки".
Як повідомляв УНІАН, 17 грудня 2021 року МЗС РФ оприлюднило проект договору між РФ та США про "гарантії безпеки" та проект угоди про заходи із забезпечення безпеки Росії та держав-членів НАТО. Зокрема, Росія пропонує НАТО відмовитися від прийняття України до Альянсу, а також "від будь-якої військової діяльності на території України". Також РФ пропонує США не створювати військові бази на території країн колишнього СРСР і не приймати ці країни до НАТО.
У зв'язку з цим 10 січня 2022 року в Женеві відбувся діалог зі стратегічної стабільності між США і РФ.
У Брюсселі 12 січня 2022 року відбулося засідання Ради НАТО-Росія, на якому обговорювались питання безпеки у Європі. Після засідання країни-члени НАТО закликали РФ негайно зменшити напруження біля України і утриматися від агресивного розміщення військ, а також закликали Росію вивести війська з України, у тому числі з Криму. Крім того, країни-члени НАТО на зустрічі з РФ підтвердили політику "відкритих дверей" стосовно прийняття нових членів. Також усі країни-члени заявили, що не відмовляться від розміщення військ на східних рубежах Альянсу.
18 січня речниця Білого дому Джен Псакі заявила, що Російська Федерація може напасти на Україну будь-якої миті.
19 січня президент України Володимир Зеленський закликав зберігати спокій, холодну голову, впевненість у своїх силах, у нашій армії, у нашій Україні, "не накручувати самих себе, на все реагувати мудро, не емоційно, головою, не серцем, не кричати "все пропало", а знати, що все під контролем і все йде по плану".
26 січня, глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що США врахували позицію України при підготовці письмової відповіді РФ на її пропозиції щодо безпеки. Вашингтон у письмовій відповіді Росії щодо "гарантій безпеки" підтвердив, що двері НАТО для України залишаються відкритими.
