Підпишіться на нас в Google
Польща хоче налагодити виробництво та обслуговування південнокорейських танків K2 на своїй території до 2028 року. Але через конфлікт між зброярами двох країн ці плани можуть зірватися. Як пише польське видання Rzeczpospolita, хоча офіційно співпраця між Польською групою озброєнь (PGZ) та південнокорейською Hyundai Rotem оцінюється позитивно, за лаштунками переговорів залишається низка серйозних суперечностей.
Наразі польські військові мають понад 200 танків K2. Перші 180 машин Варшава отримала в рамках контракту 2022 року. Наступну угоду сторони уклали 1 серпня 2025-го – вона передбачає постачання ще 180 танків у 2026–2030 роках. З них 116 машин у конфігурації K2GF мають надійти у 2026–2027 роках, а ще 64 танки у версії K2PL – у 2028–2030 роках. При цьому остаточне складання 61 K2PL планують здійснювати на підприємстві Bumar-Łabędy вже у самій Польщі.
Як зазначає автор публікації, другий контракт принципово відрізняється від першої закупівлі, адже Польща розраховує не лише отримати готові танки, а й здобути технології та виробничі компетенції. У грудні 2025 року Агентство озброєнь Польщі уклало з Hyundai Rotem ліцензійну угоду щодо передачі технологій для технічного обслуговування, ремонту та капітального відновлення танків K2GF і K2PL. Того ж дня було підписано субліцензійну угоду з Bumar-Łabędy.
Постачання танків із Південної Кореї при цьому тривають без значних проблем. Наприкінці серпня Польща отримала чергові 28 машин. Проте, за інформацією Rzeczpospolita, труднощі виникають саме у питанні локалізації виробництва на території Польщі. PGZ офіційно запевняє, що передача технологій відбувається відповідно до графіка. Водночас реальна ситуація, як стверджує видання, значно складніша.
Одним із ключових спірних питань стала організація ремонту танкових двигунів. Представники південнокорейського оборонного відомства наполягають на розміщенні відповідних технологій у Bumar-Łabędy, тоді як польська сторона розглядає для цього Військові автомобільні заводи (WZMot) у Познані.
Ситуацію ускладнює попередній конфлікт WZMot із Hyundai Rotem. Польське підприємство раніше не дозволяло представникам корейської компанії відвідувати завод і не надавало даних про необхідні інвестиції в інфраструктуру. За даними журналістів, протистояння стало наслідком розпаду консорціуму, до якого входили PGZ, WZMot та Hyundai Rotem, а також розбіжностей навколо попередніх домовленостей.
Є й фінансові суперечки. Польська сторона вважає, що вартість навчання персоналу для виконання умов контракту в окремих випадках суттєво завищена. Через великі витрати деякі субпідрядники нібито розглядають можливість відмови від участі у проєкті.
Окремою проблемою залишаються вимоги Південної Кореї щодо захисту переданих технологій. Польська сторона вважає їх надто загальними, а частина технічної документації, за даними публікації, досі доступна лише корейською мовою.
У підсумку, розповідає автор, вирішити суперечки, ймовірно, можливо, однак гарантувати дотримання початкового графіка наразі не можна. Від 2028 року Польща планує почати складання K2PL у Bumar-Łabędy та виробляти частину компонентів на власних підприємствах. Саме цей етап локалізації може опинитися під загрозою затримки.
Рамкова угода передбачає закупівлю загалом 1000 машин, однак наразі укладено виконавчі контракти лише на 360 танків.
Армія Польщі
Як писав УНІАН, з 2023 року Польща розпочала найбільшу за півстоліття програму переозброєння, витрачаючи по 4-5% ВВП в рік на оборону й прагнучи створити найсильнішу армію в Європі. Країна замовила тисячі одиниць сучасної техніки – танки K2 та Abrams, гаубиці K9, HIMARS, РСЗВ Chunmoo, бойові машини піхоти, вертольоти Apache та літаки FA-50. Окрім закупівель, планується подвоїти чисельність армії до 300 тисяч, що зробить польські збройні сили найбільшими у Європі після України та Росії.
Наприкінці серпня заступник міністра оборони Цезарій Томчик заявив, що Польща активно готується до можливих провокацій з боку Росії, хоча сподівається уникнути війни. За його словами, країна оцінює сценарії за рівнем імовірності та посилює армію й захист критичної інфраструктури.
