Росія з ентузіазмом зустріла нову стратегію нацбезпеки США, і на це у неї є обґрунтовані причини, пише оглядач Марк Чемпіон у своїй колонці для Bloomberg.
"Зрештою, стратегія закликає до розриву трансатлантичного альянсу, до якого прагнули всі лідери Кремля - за винятком Михайла Горбачова і Бориса Єльцина - з 1945 року", - пише він.
Експерт зазначає, що головна причина цього цілком очевидна. Автори американської стратегії, на відміну від своїх попередників, вважають, що інтереси США тепер збігаються з інтересами Москви в тому, що стосується Євросоюзу.
"Краще, щоб це була атомізована група малих і середніх країн, якими можна маніпулювати і яких можна експлуатувати для отримання економічної вигоди, ніж єдиний економічний гігант із ВВП понад $30 трлн і можливістю давати відсіч", - пише він.
Другий інтерес, який Дональд Трамп і Володимир Путін поділяють у Європі - зміщення ліберальних лідерів, оскільки вони становлять загрозу для внутрішньої політичної риторики, від якої обидва залежать, щоб залишитися при владі, продовжує Чемпіон:
"Говорячи більш прямо - коли йдеться про культурні війни, Трамп і Путін є союзниками, а ліберальна Європа - їхнім ворогом".
Він вважає, що причина, через яку Путін так різко відреагував, коли Україна 2013 року спробувала підписати торговельну угоду з ЄС, полягала в тому, що Кремль не міг дозволити, щоб настільки близький сусід досяг процвітання і свобод за польським зразком у складі блоку.
"Що б тоді подумали росіяни про необхідність їхньої власної авторитарної системи? Менш ніж за два роки до цього Путіну довелося придушити продемократичний рух у Росії, і він не міг дозволити Україні відродити його, надавши докази його ефективності", - підкреслює він.
Трампу, своєю чергою, потрібно, щоб ліберальна Європа зазнала невдачі, якщо він хоче переконати майбутню більшість американських виборців у тому, що саме він пропонує єдине рішення їхніх проблем:
"Звідси й незвичне визнання в новій стратегії безпеки Трампа, що США дають собі право втручатися в європейську політику, щоб забезпечити прихід до влади там лідерів у стилі MAGA".
Однак не можна відновити демократію, підпорядкувавши всі інститути волі лідера, або поліпшити свободу слова, пригнічуючи академічну незалежність. Також неможливо забезпечити мир, руйнуючи міжнародні інституції та повертаючись до епохи великих держав, де існували сфери впливу, зазначає Чемпіон.
"Тому для підтримки цих вигадок необхідна маніпуляція... Від Великої Британії до Німеччини ультраправі міні-Трампи чекають на свій час, щоб захопити владу по всій Європі", - пише він.
При цьому ніщо не вказує на те, що європейці знайдуть у собі мужність добровільно скоротити свою надмірну залежність від американської зброї і технологій. Це загрожує економічним ризиком через неминучу торговельну війну, яка послідує за таким кроком.
Стратегія нацбезпеки США
США у своїй новій стратегії затвердили, що закінчення війни в Україні є пріоритетом зовнішньої політики країни... Старший радник президента США з політичних питань Стівен Міллер заявив, що це питання, яке Трамп продовжує ставити на перше місце.
А ось американський оглядач Метью Саєд у колонці для The Times заявив, що Трамп перетворив зовнішню політику США на "особистий рекет". За його словами, зовнішня політика США за Трампа давно втратила ознаки логіки або національних інтересів.
