Підпишіться на нас в Google
У попередній рамковій угоді президента Дональда Трампа щодо Ірану спостерігається своєрідна "мексиканська патова ситуація": Вашингтон хоче, щоб Ормузьку протоку знову відкрили, Тегеран прагне полегшення санкцій, а Москва хоче, щоб криза тривала, щоб Росія залишалася корисною, пише Newsweek.
Видання нагадало, що як очікується, попередня мирна угода буде підписана у п’ятницю, 19 червня, в Швейцарії за посередництва Пакистану. Вона покликана покласти край війні, відновити судноплавство в Ормузькій протоці та припинити морську блокаду Ірану з боку США, створивши 60-денне вікно для проведення переговорів щодо ядерної програми.
Додається, що в разі укладення ця угода усуне надзвичайну ситуацію, яка робила Росію корисною, водночас зберігши прецедент, що надав Ірану потужності.
В статті вказується, що для російського президента Володимира Путіна цей результат є вигідним для його теорії влади, невигідним для його фінансового балансу та згубним для його довгострокового впливу.
"Росія робить ставку на хаос, а не на врегулювання", - наголошується в статті.
Аналітики видання назвали 7 причин, чому угода США та Ірану буде невигідною для РФ:
1. Це свідчить про ефективність тактики створення заручників
Наводяться дані, що в першому півріччі 2025 року через Ормузьку протоку щодня транспортувалося близько 20,9 млн барелів нафти та інших рідких вуглеводнів, що становить приблизно п’яту частину світового споживання нафтопродуктів і понад чверть морської торгівлі нафтою.
"Путін зробить простий стратегічний висновок: залежність – це важелі впливу", - наголошує видання.
В публікації пояснюється, що Ірану не потрібно було повністю перемогти США, щоб здобути перевагу в переговорах; йому потрібно було зробити стабільність настільки дорогою, щоб дипломатія стала нагальною необхідністю.
"Для Москви аналогія очевидна. Газопроводи, маршрути постачання зерна, судноплавство у Чорному морі, окуповані території, ядерні загрози та викрадені цивільні особи – все це стає предметом торгу, коли інша сторона прагне зберегти спокій", - констатує видання.
2. Це створює "український прецедент", яким може скористатися Путін
Згідно з повідомленнями, іранська рамкова угода передбачає 60-денний період для проведення переговорів щодо ядерної програми після продовження перемир’я та відновлення судноплавства в Ормузькій протоці.
На думку видання, підхід – "спочатку заморозити конфлікт, а потім вирішувати питання" – є саме тим дипломатичним сценарієм, якого Путін хотів би домогтися щодо України.
"Перемир’я, за якого Росія утримуватиме українську територію, дасть Москві час, визнання через виснаження та платформу для нескінченних переговорів щодо остаточного статусу", - вважає видання.
Наголошується, що небезпека полягає у перетворенні примусу на полі бою на дипломатичний залог. В Ірані заручником був комерційний вузький прохід. В Україні – це земля та люди.
3. Енергетична криза принесла колу Путіна несподіваний прибуток
Видання нагадало, що іранська криза на короткий час перетворила російських енергетиків, що перебувають під санкціями, на виняткових бенефіціарів.
Ціни на нафту впали більш ніж на 4 відсотки після укладення угоди про продовження перемир’я, що продемонструвало, наскільки велику премію за ризик ринки прив’язували до Ормузької протоки.
"Найближче оточення Путіна нажилося на цьому. Ігор Сечін – генеральний директор "Роснефти" та голова її правління. Олександр Новак – віце-прем’єр-міністр Росії та колишній міністр енергетики", - йдеться в статті.
4. Угода позбавляє Путіна вигоди від продажу нафти
Інститут країн з перехідною економікою при Банку Фінляндії (BOFIT) попередив, що зниження цін на російську нафту призведе до скорочення бюджетних надходжень і спричинить зниження темпів зростання ВВП Росії у 2025 та 2026 роках приблизно на один процентний пункт порівняно з базовим сценарієм.
За даними Центру східних досліджень, російський бюджет на 2026 рік і так базувався на оптимістичних припущеннях щодо цін на експорт нафти, економічного зростання та надходжень до бюджету.
"Зниження цін на нафту саме по собі не призведе до поразки Росії, але воно полегшить застосування всіх інших антиросійських заходів", - прогнозує видання.
5. Контролювати "тіньовий флот" стає простіше
Центр досліджень у галузі енергетики та чистого повітря (CREA) повідомив, що в січні 2026 року експорт російської нафти морським транспортом зріс на 19 відсотків, причому 49 відсотків було перевезено санкціонованими танкерами "тіньового флоту".
Видання поділилося, що 20-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії передбачав посилення заходів щодо "тіньового флоту", заборону на використання портової інфраструктури у зв’язку з обходом санкцій, а також створив підстави для майбутньої заборони на надання морських послуг щодо російської нафти та нафтопродуктів.
"Якщо Ормузька протока знову відкриється і залишиться відкритою, російські вантажі втратять захисну завісу кризи", - йдеться в статті.
Пояснюється, що ті самі танкери, які здавалися корисними під час паніки, знову стають об’єктами для обшуку.
6. Іран стає менш залежним від Москви
Видання розповіло, що 17 січня 2025 року в Москві Росія та Іран підписали Договір про всеосяжне стратегічне партнерство, що охоплює співпрацю в сферах безпеки, енергетики, фінансів, транспорту, промисловості та інших галузях.
Аналітики Інституту досліджень війни тоді зауважили, що в договорі відсутня стаття про взаємну оборону. Це обмеження зараз має велике значення.
"Росія виглядала союзником Ірану, але це не врятувало Іран від тиску, який призвів до укладення нової угоди. Іран, на який накладено санкції, потребує Москви; Іран, що має можливість дихати вільно, може шукати інших партнерів, можливо, у Пекіні", - зауважує видання.
7. Ця угода дає Заходу більше можливостей для удару по російській військовій економіці
Вказується, що найгірший для Путіна варіант розвитку подій – це коли угода з Іраном знову зробить Росію головною мішенню.
"Під час кризи в Ормузі західні уряди мали підстави діяти обережно. Занадто сильно обмеживши російську нафту, вони ризикували завдати ще одного удару по й без того наляканому енергетичному ринку. Як тільки ситуація в Ормузі заспокоїться, ця відмовка втратить силу", - йдеться в публікації.
Пояснюється, що це гірше, ніж втрата нафтової премії, оскільки це змінює операційне середовище навколо російської військової економіки.
Видання вказало, що Україна вже завдає ударів по енергетичному ланцюжку Росії, зокрема по нафтових платформах, насосних станціях трубопроводів, енергетичній інфраструктурі, нафтосховищах, портах та нафтопереробних заводах.
Водночас, продаж сирої нафти та нафтопродуктів є основним джерелом зовнішніх доходів Росії і значною мірою фінансує її військові дії.
"Ось що найгірше для Путіна: угода не просто усуває кризу, яка зробила Росію корисною. Вона може дати його ворогам більше свободи для атак на системи доходів, судноплавства та палива, які забезпечують продовження його війни", - пояснює видання.
Угода між США та Іраном: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що за словами президента США Дональда Трампа, угода з Іраном вже досягнута. Очільник Білого дому додав, що Тегеран зобов'язався відмовитися від створення ядерної зброї. Трамп заявив, що текст угоди з Іраном буде оприлюднено 19 червня або трохи пізніше. При цьому, він підкреслив, що санкції не будуть зняті з Ірану, доки країна не виконає свої зобов'язання. Президент США запевнив, що Ормузька протока буде повністю відкрита до 19 червня.
Також ми писали, що британський колумніст The Telegraph Чарльз Мур вважає, що потенційна домовленість між США та Іраном може стати тривожним сигналом для України. Мур не виключає, що прагнення Трампа продемонструвати швидкий мир може поширитися й на інші конфлікти. Зокрема, він прогнозує, що президент США буде намагатися принести подібний "мир" і в Україну. Колуміст констатує, що Росія знатиме, як цим скористатися.
