Одна з причин недостатньої підтримки України з боку Заходу полягає в побоюванні повного розпаду РФ і хаотизації її території після воєнної поразки. Однак це даремні страхи, йдеться у публікації на сайті американського аналітичного центру "Атлантична рада" (Atlantic Council).
Як зазначає автор публікації, в минулому Захід так само боявся розпаду свого геополітичного суперника і ворога – СРСР. Президент США Джордж Буш-старший навіть приїздив до Києва незадовго до проголошення незалежності України і виголосив сумнозвісну "промову курчати по-київськи" (Chicken Kiev speech), вмовляючи українців не відокремлюватися від Москви.
Насамперед західні лідери були стурбовані долею колосальної військової машини Радянського Союзу та величезного ядерного арсеналу. Дозволити перерозподіл цього між групою нових незалежних держав здавалося їм верхом безрозсудності. Тож замість того, щоб прискорити падіння Радянської імперії, вони прагнули запобігти або принаймні керувати цим процесом. Ці самі занепокоєння зараз перешкоджають підтримці України, йдеться у статті.
Автор публікації переконаний, що поразка в Україні з набагато більшою ймовірністю призведе до падіння режиму Путіна та початку періоду реформ, аніж до хаотичного розпаду російської держави. Саме так було після інших гучних поразок Росії в минулому: поразка в Кримській війні призвела до скасування кріпацтва, поразка у війні з Японією 1905 року дала старт російському парламентаризму.
"Якщо поточне вторгнення також закінчиться поразкою, є всі підстави вважати, що Росія залишиться неушкодженою. Зрештою, хоча відступ з України був би глибокою раною для російської національної гордості, він навряд чи становив би екзистенційну загрозу для самої Росії". – переконаний автор.
В "Атлантичній раді" радять західним лідерам припинити лякати себе "кошмарними сценаріями майбутнього краху Росії" і зосередитися на набагато серйозніших загрозах, які може створити перемога Кремля в Україні.
"Якщо Путін доб'ється перемоги в Україні, він майже напевно піде далі. Кремлівський диктатор уже вихваляється своїми українськими "завоюваннями" і порівнює себе із всепереможним російським царем XVIII століття Петром Першим. На початку війни Путін намагався представити вторгнення як оборонний захід, звинувачуючи в цьому розширення НАТО та уявних "українських нацистів". Коли його доля на полі бою покращилася, він почав відкрито говорити про повернення "історично російських земель", – зауважує автор публікації.
В Атлантичній раді наголошують, що під "приводом повернення історично російських земель" Кремль так само може вдертися до ще дюжини сусідніх країн – від Фінляндії до Казахстану.
Також аналітики відкидають аргумент про те, що Росія будте надто виснаженою після перемоги в Україні, тому буцімто не зважиться на нову агресію.
"На жаль, такі аргументи не враховують вплив російського успіху в Україні. Перемога Росії змінила б геополітичний клімат, спричинивши сплеск міжнародної підтримки Кремля та деморалізацію Заходу. Країни Глобального Півдня відмовилися б від нейтралітету та поспішили налагодити тісніші зв’язки з Москвою", – попереджають в Атлантичній раді.
Захід боїться української перемоги
Як писав УНІАН, поточна стратегія країн НАТО стосовно війни в Україні спрямована на те, аби ані Київ, ані Москва не здобули рішучої перемоги. Таку думку висловив професор Інституту економічних наук Польської академії наук Адам Ліповський.
На його думку, Захід не бажає рішуче забезпечити перемогу України, оскілки боїться наслідків падіння режиму Путіна, зокрема хаотичного розповзання російської ядерної зброї. Саме тому сьогодні Захід керується аксіомою про те, що запобігання руйнуванню державного устрою Росії має вищий геополітичний пріоритет, ніж повернення України до кордонів 2014 року.
