Вівторок,
26 липня 2016

Наші спільноти

Правозахисники назвали 2015-й "роком втрачених можливостей" у держполітиці України щодо Криму

Правозахисники вважають 2015-й рік «роком втрачених можливостей» у державній політиці України щодо Криму.

REUTERS
REUTERS

Таку думку вони висловили сьогодні під час прес-конференції в УНІАН.

Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначила, що «ситуація безпосередньо в самому Криму продовжує погіршуватися». «Порушення прав людини є системними та масштабними. Останнім часом також правозахисники відзначають і посилення політичних репресій. Тому становище наших громадян, які знаходяться там, у Криму, а також тих, які змушені звідти виїздити, залишається украй важким», - підкреслила вона.

Скрипник висловила думку, що 2015-й рік став роком «втрачених можливостей». «Ми змушені констатувати, що безліч рішень нашої влади не були спрямовані на захист кримчан», - вважає експерт.

Порошенко вимагає від РНБО ухвалити за два-три місяці стратегію повернення Криму - політолог

Зокрема, вона висловила думку, що постанова Кабміну, яка має «обмежувати товари, які ввозять і вивозять із Криму», призведе до «суттєвого обмеження прав і свобод звичайних кримчан». «І більше того, створить дискримінаційну практику щодо них, і також створить умови для корупції», - сказала Скрипник і додала, що на сьогодні ця постанова ще не набула чинності.

Крім того, вона висловила занепокоєння щодо внесеного до парламенту законопроекту «Про тимчасово окуповану територію України» (№3593), одними з авторів якого є віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд та депутат від «Блоку Петра Порошенка» Рефат Чубаров. «Законопроект, якщо буде ухвалений, по суті, по-перше, прирівняє у своїх статусах Донбас і Крим, зробить їх повністю блокованими і відрізаними територіями. Тому що даний законопроект передбачає повну блокаду цих територій», - заявляє Скрипник.

Вона також висловила думку, що не можна назвати ефективною роботу органів влади, котрі мають займатися питаннями Криму. Так само Скрипник відзначила неефективність державної інформаційної політики щодо Криму в 2015 році.

Своєю чергою адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський, зокрема, зазначив, що на сьогодні «фактично існують регіональні відділення Ради адвокатів у Криму та у місті Севастополі, але вони не функціонують». «Органи адвокатського самоврядування там не працюють. Більш того, адвокати позбавлені права брати участь в адвокатському самоврядуванні на найвищому рівні. Це робота у Раді адвокатів України, це робота у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, це участь у з’їздах адвокатів України», - сказав він і додав, що така ж ситуація у нотаріальному середовищі.

Чубаров: деокупація Криму буде невідворотною

Водночас член правління Кримського центру ділового та культурного співробітництва "Український дім" Андрій Щекун наголосив, що на сьогодні «жодного вищого навчального закладу (кримського – УНІАН) фактично не відновлено на материковій частині України, як це відбулося з Донбасом». «Наша вимога була відновити хоча б один, Таврійський національний університет, у місті Херсоні. На жаль, не дослухалися до нас. І держава фактично саботує цей процес і надалі», - сказав він.

Крім того, Щекун наголосив на необхідності впровадження дистанційного онлайн-навчання для дітей, які перебувають на окупованих територіях. «30 грудня ми провели ще один спільний захід із Міністерством освіти та науки і тільки там почули виразно, що в цьому році, в бюджеті 2016 року, нібито закладено 10 мільйонів гривень на запровадження дистанційного навчання», - сказав він і додав, що «ми сьогодні не маємо чіткої відповіді», чи затверджено ці кошти.

Говорячи про Державну службу з питань Автономної Республіки Крим, Щекун зазначив, що вона є непублічною і «ми не знаємо, які процеси відбуваються довкола цієї державної служби». Він також заявив про необхідність існування при цій службі громадської ради за участю кримчан.

Читайте також

Новини політики

loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку