Субота,
10 грудня 2016

Наші спільноти

У Єврокомітеті проти тортур вважають "марною пересторогою" України відкладення ратифікації Римського статуту

Голова Європейського комітету проти тортур Микола Гнатовський вважає "марною пересторогою" відкладення Україною ратифікації Римського статуту.

Фото УНИАН
Україна вже і так визнала юрисдикцію МКС у спеціальному порядку / Фото УНІАН

Про це він заявив під час прес-конференції у Києві, передає кореспондент УНІАН.

За словами Гнатовського, було зроблено реальні кроки для того, щоб Україна приєдналася до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Депутати не можуть ухвалити зміни до Конституції щодо ратифікації Римського статуту: не вистачає голосів

"В ході нашого конституційного процесу, при підготовці змін до Конституції України в частині правосуддя Конституційна комісія запропонувала включити положення до статті 124 Основного закону про можливість ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду", - сказав він і додав, що це положення отримало схвальну характеристику з боку Венеціанської комісії.

Водночас, зауважив Гнатовський, запропонованими у Перехідних положеннях змінами визначається, що можливість для ратифікації Римського статуту набирає чинності через три роки після набрання чинності відповідними змінами до Конституції.

"На мій погляд, це марна пересторога. Це, напевно, викликано почуттям дуже великої відповідальності також за українських військових і за тих, хто захищав і захищає Українув цьому конфлікті. Але жодного практичного сенсу таке відкладання, з точки зору захисту захисників України... від можливого переслідування чи небезпеки, не має", - сказав експерт.

Він зауважив, що Україна вже і так визнала юрисдикцію МКС у спеціальному порядку, "не стаючи учасницею Римського статуту, не набуваючи повних прав членства у Міжнародному кримінальному суді".

Гнатовський зазначив, що "Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо всіх тих подій, які сталися на її території, починаючи з 20 лютого 2014 року по невизначений час".

"Тобто, це визнання юрисдикції триває і сьогодні, і охоплює, по суті, всі події збройного конфлікту на території України, який включає дві основні складові: це окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, з одного боку, і з іншого боку - це безпосередньо збройне протистояння у Донецькій і Луганській областях України", - сказав він.

Голова Комітету нагадав також, що Україна зверталася до МКС щодо подій на Майдані.

Так, зауважив Гнатовський, прокурор МКС вже розпочав попереднє розслідування ситуації в Україні як щодо подій під час Революції гідності, так і щодо подій збройного конфлікту.

"Зараз це попереднє розслідування триває, і потім прокурор зробить висновки, чи є підстави йому продовжувати це розслідування; чи є підстави для того, щоб вже потім він звертався по Палати попереднього провадження суду, і щоб вона переходила до конкретики", - сказав експерт.

У випадку "грузинсько-російського збройного конфлікту у Південній Осетії" ця фаза зайняла 7 років, і прокурор лише у 2015 році передав відповідне прохання до Палати, зауважив він.

"Я думаю, що для України це займе трохи менше часу, але усе одно це процес тривалий і непростий", - сказав Гнатовський.

Як повідомляв УНІАН, 4 лютого 2015 року Верховна Ради ухвалила заяву "До Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції МКС щодо скоєння злочинів проти людяності та військових злочинів вищими посадовими особами РФ та керівниками терористичних організацій «ДНР/ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян".

Разом з тим для ратифікації Римського статуту Україною необхідно внести зміни до Конституції, тому що на заваді цьому стоїть рішення Конституційного Суду від 2001 року, яким статут визнано таким, що не відповідає Конституції.

Україна 20 січня 2000 року підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду.

12 січня 2016 року заступник глави Адміністрації президента, секретар Конституційної комісії Олексій Філатов заявив, що Україна у даний час не може визнати юрисдикцію МКС через події на Донбасі.

"Визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду буде нести як певні потенційно позитивні наслідки, так і певні ризики для України, зокрема, з точки зору українських військових, які вимушені брати участь у військовому конфлікті", - наголосив Філатов.

"І з цих міркувань, сподіваючись на те, що в найближчий рік чи може трохи більше цей конфлікт буде остаточно врегульований, суб’єкт конституційної ініціативи запропонував перехідний період для того, щоб відповідним чином підготувати це рішення з точки зору практичного впровадження", - додав він.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів

Новини політики

loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку