У нинішньому політичному розбраті ми звично винуватимо політиків. Та чи тільки вони в тому винні. Чимало олії в огонь підливають журналісти і, як не дивно, представники “точної” науки – соціології.
Згадаймо, скільки нових і різноманітних соціологічних результатів почали публікувати одразу після указу Президента про дострокові вибори. Різниця в рейтингах одних і тих самих партій у різних соціологічних команд сягала іноді 10 відсотків. Причому чулися й такі слова: мовляв, добре, що в нас так багато соціологічних фірм і всі мають свою думку, – демократія... Це, знаєте, якби лікар сказав: у нас у лікарні 20 термометрів і всі показують різну температуру, – як добре!
Якби я був головою якої-небудь, навіть завалящої парламентської фракції, я б завжди мав точні, а не сфальшовані соціологічні результати.
Як? Дуже просто: СОЦІОЛОГ НЕ ПОВИНЕН ЗНАТИ, ХТО ЙОГО ЗАМОВНИК.
Я б через двох різних людей зробив замовлення двом різним соціологічним фірмам. Так, щоб вони не знали ні одна про одну, а ні хто я такий, але працювали б за приблизно однаковими методиками. І все. Об’єктивність гарантована. І це, власне, не мій винахід.
Кожен політик знатиме своє справжнє місце і не сподіватиметься за два місяці потроїти свій рейтинг. Чудеса в політиці бувають, але дуже рідко.
Чому ж так не роблять? Зі свого власного досвіду знаю: ледь не кожен другий замовник піару й соціології хоче почути від виконавців не правду, а щось приємне для себе. А потім оприлюднити ці “приємні” дані. Соціологія стає політтехнологією...
Проте виживають на ринку соціології ті, хто не малює гарних результатів. А всі ті фірмочки, центрики й конторки від соціології після чергових виборів так само незрозуміло зникають, як за два місяця перед тим з’явилися. Немає потреби їх утримувати. Вони свою справу зробили. А перед наступними виборами для задурення суспільства будуть відкриті нові фірмочки...
Для себе особисто я вибрав, на жаль, лише чотири – на всю країну лише чотири! – соціологічні команди, які справді мають можливості для проведення всеукраїнських досліджень і, сподіваюся, ніколи не брешуть. Результати інших навіть не читаю. НЕ ВІРЮ! І не я один.
Уже всім очевидно, що тут потрібне більш жорстке законодавство, яке внормує нарешті проведення і публікацію результатів передвиборчих соціологічних досліджень.
А ще потрібен професійний аудит. Але щось самі соціологи не квапляться такий аудит створювати.
Валерій Нечипоренко, Київ
