Бачу, нас зовсім намагаються заплутати. Керівний орган “Нашої України” – Рада НСНУ - ухвалює рішення про помаранчеву коаліцію, а Президент, зі свого боку, висловлює сумнів у можливості такого об’єднання...
Про що це свідчить? Права рука не знає, що робить ліва?
По-моєму, триває хитра гра, остаточна мета якої незрозуміла нікому, в тому числі тим, хто в неї грає.
“Наша Україна”, схоже, взялася здійснювати такий самий ритуал, як і “Регіони”, котрі висунули умову своєї участі в коаліції – прем’єрство Януковича. Адже рішення НСНУ про готовність до помаранчевої коаліції з Тимошенко та Морозом нічого не додає до самого творення коаліції. А спрямоване, скоріше, на виборця: мовляв, бачите, ми теж “за”.
Але, наскільки я розумію, Рада НСНУ нічого не ухвалювала про прем’єрство Юлі, яке є наріжним каменем помаранчевої коаліції. А бути за коаліцію, але проти прем’єрства Юлі – це все одно, що бути проти коаліції, бо, як відомо, про інші варіанти вона й чути не хоче.
Це підтвердив і Безсмертний, який роздратовано сказав, що “угода – це не працевлаштування політика”.
Отже, всі потенційні учасники коаліції начебто роблять якісь кроки назустріч, а насправді посилюють внутрішнє протистояння й тицяють одне одному дулі. БЮТ звинувачує “Нашу Україну”, Мороз звинувачує “Нашу Україну”, “Наша Україна” звинувачує БЮТ і Мороза.
Хто виграє у цій грі?
Мабуть, ніхто...
Ілона Вишинська, м. Київ
