Суперечність міститься вже в заголовку. Словами «вимоги до програми» дається зрозуміти, що самої програми начебто немає, проте інші слова – «шляхи подолання кризи» – означають, що цей документ і є антикризовою програмою ПР...

Депутатам з Партії регіонів стало, схоже, вже зовсім не до снаги відбиватися від політиків з інших партій і настирливих журналістів, які вимагають пред`явити антикризову програму і звинувачують “регіоналів” у відсутності в них такої. І ось керівництво найбільшої парламентської фракції вигадало хитрий спосіб виходу з дражливої ситуації.

Партія регіонів вирішила не подавати документ із викладом кризової ситуації в Україні і антикризовими заходами як власну програму або план. Матеріал, що з`явився минулої п`ятниці ввечері на сайті цієї партії, має вельми завуальовану назву, щоб, напевно, було трохи менше прискіпувань від опонентів – «Аналіз причин кризи та шляхи її подолання. Вимоги до антикризової програми».

Відео дня

Суперечність міститься вже в заголовку. Словами «вимоги до програми» дається зрозуміти, що самої програми начебто немає, проте інші слова – «шляхи її подолання (кризи)» – означають, навпаки, що цей документ і є антикризовою програмою або планом Партії регіонів. Хоч би як там було, «регіонали» поспішили прорекламувати цю свою працю, наголошуючи її важливість. Зокрема, під час п`ятничної «Свободи слова» на «Інтері» оголосив про її появу на сайті партії Микола Азаров, який є керівником робочої групи авторів документа (окрім Азарова, в групі ще були Кінах, Акімова, Богословська і Папієв).

Текст цієї чи то програми, чи то «цінних вказівок», вийшов чималий – 121,5 тисячі знаків (без пропусків) і без малого – 18 тисяч слів. Тому навряд чи його уважно читатимуть широкі маси населення, тим більше що він рясніє безліччю складних економічних термінів і показників. Будь-який же економічний експерт після ознайомлення з цим документом визнає, що він абсолютно порожній – в ньому немає абсолютно нічого нового: ніяких конкретних ідей, ніяких економічних проектів. Мало того, в тексті, який складається з п`яти розділів і великої кількості підрозділів, міститься безліч суперечностей, повторень і просто нісенітниць.

Але що чітко простежується в даному документі, то це критика, в першу чергу, нинішнього уряду. Наприклад, вже у вступі констатується, що розвинені держави мали «запас міцності» перед початком кризи, а «наша країна до таких викликів виявилася не готова». Далі йдуть фрази про непідкріпленою економікою «соціалізації» бюджету, про «викачування» ресурсів з національних виробників, про бездіяльність і помилки влади – це все каміння в город уряду Тимошенко.

До речі, також у вступі, але трохи нижче, пишеться про те, що ситуація в Україні не безнадійна, оскільки «країна накопичила значний запас потужності», – це не в`яжеться із згаданою вище тезою про відсутність «запасу міцності». Мабуть, наведені фрагменти писали різні автори, потім редактори не додивились, і вийшло нескладно.

Найбільший розділ документа – перший, який розповідає про соціально-економічні проблеми в країні в 2008 році і першому кварталі нинішнього року. Тут зібрано все, що тільки можна піднести поганого про економіку України у ці періоди: про падіння промислового виробництва і ВВП, про скорочення реальних доходів населення, про високу інфляцію, про зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, про проблеми у вітчизняних експортерів тощо. Використовуються переважно всім відомі дані Держкомстату, Нацбанку й інших відомств. Проте приправлена ця інформація, як і у вступі і в інших розділах тексту, антиурядовими епітетами і словесними оборотами типу: «непрофесійні дії уряду», «відсутність системних реформ в економіці», «катастрофічне падіння рівня життя громадян», «хаотичний характер» дій уряду і т.д., і т.п.

При цьому про якість величезного об`єму інформації в цьому документі його автори, схоже, не дуже піклувалися. Зокрема, наприклад, у загалом негативному ракурсі розповідається і про «значно більше скорочення імпорту над експортом» (ці слова навіть жирно виділені), що спостерігається в першому кварталі 2009 року, з попутними репліками про істотне падіння гривні, обмеження кредитування та ін. Тоді як перевищення темпів зниження імпорту порівняно з експортом є, навпаки, позитивним економічним чинником.

А як сприйняти таку пропозицію: «Якщо в січні-лютому 2008 року найнижче ЗРОСТАННЯ реальної заробітної плати порівняно з аналогічним періодом попереднього року зафіксоване в Одесі (7,9%), то в січні-лютому 2009 року ПАДІННЯ зафіксоване у всіх регіонах»?.. Хотілося, схоже, авторові запропонувати якесь порівняння для більшого ефекту, але вийшов смисловий абсурд.

Ймовірно, з метою збільшення об`єму документа – для додання йому більшої значущості – або через редакторську халатність багато відомостей просто повторюються по кілька разів (причому детально) в різних розділах. Зокрема, не менше ніж двічі наводяться дані щодо розмірів заборгованості по зарплатах, про зростання кількості безробітних, про наміри уряду збільшити податки на малий бізнес і ряд інших.

Що ж до останнього розділу, який містить вимоги до плану антикризових заходів і є, по суті, певною антикризовою програмою Партії регіонів, то він написаний саме в стилі гірших традицій. Тут практично відсутня конкретика, зате вдосталь представлені такі месседжи, як: посилити захист населення, збільшити зарплати і пенсії, приділити увагу вирішенню регіональних проблем, прискорити розвиток депресивних регіонів, сприяти розвитку малого бізнесу, здійснити заходи з економії бюджетних коштів, посилити контроль за використанням коштів, посилити вимоги до одержувачів державного фінансування, – і ще багато всяких «поліпшити», «забезпечити», «упорядкувати» (щоправда, немає горбачовського «поглибити»).

Нікого не оминули своєю увагою автори, як і годиться для передвиборного партійного маніфесту. У документі містяться вимоги збільшити всім громадянам країни зарплату, пенсії, соціальну допомогу, а також допомогти всім видам бізнесу. При цьому автори наполягають на перегляді бюджету-2009 у бік його скорочення. Утім, які саме статті бюджету «регіонали» хотіли б урізувати і в якому конкретно обсязі, в документі не зазначається.

З власних законопроектів Партії регіонів в тексті згадуються тільки два – «Про використання Стабілізаційного фонду» (№3395 від 19.11.08) і про рекапітализацію банків під авторством Януковича, Акімової і Новікової (назва і реквізити не наводяться). Хоча раніше представники цієї партії говорили про наявність не менше двох десятків антикризових законопроектів!..

Отже не дарма «регіонали» виявили обережність і не назвали цей документ своєю антикризовою програмою – він з економічного погляду відверто слабкий. Щось подібне, або і трохи краще, склав би кожен добрий студент економічного вузу, який відстежує останні економічні тенденції в Україні і в світі.

Юрій Глухов