Ми в Росії не боїмося НАТО і США... Ми їх поважаємо... як супротивника. І я чудово розумію бажання рядового українця і росіянина, просто жити самостійно і незалежно, в своєму власному суверенітеті від усіх.
Але нині не буде такого - відгородив свій город і обробляй його спокійно - не дадуть. Задавлять. Часи такі - глобалізація. Хочеш не хочеш, а доведеться пристати до якого-небудь союзу.
І тут два варіанти для України - Росія або НАТО. Ось, власне, і вся дилема. І все це чудово розуміють. Тільки от питання - хто кому потрібний і на яких умовах.
Україна Росії цікава як стратегічний партнер, а також для міграції робочої сили в обидва боки. Адже недарма вже півтора роки як у нас пом’якшувалися правила реєстрації іноземних громадян (з трьох днів до трьох місяців можна перебувати без реєстрації). Цікава Україна Росії як виробник багатьох груп товарів - на першому місці харчова промисловість. Цікаві тим, що менталітети вже дуже схожі. І думки про майбутнє і про сьогодення у нас одні (у мене багато друзів в Києві).
А тепер уявіть відносини ЄС+НАТО і України. НАТО - зрозуміло, розширення на схід. Скорочується час підльоту ракет до Москви тощо.
А ЄС? Чи чекають італійці ремонтників з Хмельницького?! Кому тут за рогом євроремонт недорого?! і т.ін. Як ви думаєте? Чи чекають німці товари з України? Та ті ж німці інвестують величезні кошти в розвиток імпорту своїх продуктів до Росії. Тобто експорту з Німеччини, а не імпорту до неї - і вже ніяк не з України.
Ви критикуєте нас, що, мовляв, ми знаємо краще, як Україні жити. Це не так, ми чудово уявляємо, як нам житиме разом, і робимо вам одну й ту саму пропозицію з моменту розвалу Союзу. Вас вона не влаштовує, і ви відмовляєтеся впродовж багатьох років.
Гаразд.
Але й іншої пропозиції у вас немає. Адже ЄС не кличе Україну! Це Україна, точніше Президент, хоче в ЄС! А ЄС тільки і відмикається від вас - які ж ще умови вигадати, щоб ви відповідали...
А тепер станьте на позицію росіян - ви інвестуєте величезні гроші в країну, яка весь час обіцяє вам раду та любов, - і ніякої користі. Самі обіцянки. Більше того, ця країна прагнути приєднатися до найзаклятішого твого ворога. Які дії Росії? Так от, мої відчуття - просто велика людська образа.
Ви визначіться - з нами чи проти нас. Так, саме проти, тому що при глобалізації нейтралітет не зберегти, це точно! Отже вибирайте - або з нами як надійний і рівний партнер, або в ЄС - там вам вони самі розкажуть, на яких правах ви будете. Ось тільки пам`ятаєте, що легко увійти до НАТО, а захочете вийти - війна.
І ще - щодо Путіна. Ви знаєте, а я їм задоволений і пишаюся! Це перший Президент у нас, якого справді поважають. І написати про нього можна, що завгодно... і крикнути на Красній площі, що він дурень... Якщо не матом - то вас і не заберуть зовсім (у в`язницю. - УНІАН). Якби ви жили в РФ при Єльцині і при Путині - вам було б з чим порівнювати. За Єльцина бюрократії було втричі більше, та такої, що питання просто не вирішувалися. Зараз краще... бюрократія є, але питання вирішуються і є важелі тиску на той чи інший орган влади.
Я три роки поспіль зустрічаю Новий рік у Києві з друзями. І постійно слухаю Путіна по телевізору спочатку (1 година вперед) і пізніше - Президента України. Так от, всі три рази я бачив одне й те саме - ніхто Президента України не слухав, а тільки плювалися на те, що він каже. І гімн з киян ніхто не знає і особливо слухати не хоче, а тим часом, це розумні і успішні люди (я про друзів).
І на питання (яке було в рубриці ДУМКА. - УНІАН) "Що заважає Росії полюбити своїх “братів” - відповім, любов - це святе і добре відчуття, коли без зрад і взаємно.
Олександр, м. Москва
