Минуло заледве 100 днів нової влади, проте правління Януковича змінило країну до невпізнанності. Це особливо відчутно з реакції зовнішніх спостерігачів. Якщо ще на квітневому саміті з ядерної безпеки у Вашингтоні США авансом визнавали нового Президента України „демократичним лідером”, то через два місяці під час візиту Держсекретаря США на адресу Януковича прозвучала прозоре застереження припинити наступ на демократію та свободу слова.
Проте якщо цей процес був на поверхні, то паралельно відбувалося захоплення різноманітних сфер життєдіяльності держави лояльними до Януковича лобістськими групами. Найбільш масштабним із них стало поглинання енергетичної галузі України групою РосУкрЕнерго.
Вершиною лобістської діяльності групи РУЕ можна назвати ухвалення 8 липня закону про „Про засади функціонування ринку природного газу”, який дозволяє їм цілком легально поглинути внутрішній ринок газу і підготувати банкрутство або реструктуризацію «Нафтогазу», з метою отримання контролю над ГТС і унікальними підземними газосховищами. Але про все по порядку.
Варто нагадати, що ЗМІ, політики і експерти в різний час відносили до групи РУЕ на чолі із Дмитром Фірташем його довірену особу і водночас міністра палива і енергетики Юрія Бойка, главу адміністрації Президента Сергія Льовочкіна, міністра закордонних справ Костянтина Грищенка.
Спочатку представники цього „газового лобі” знайшли спосіб добитися від Росії 30% знижки за газ, поступаючись не своїми, а державними позиціями. Адже як виявилося, газ став дешевшим не для кінцевих споживачів, а для компаній, які збуватимуть його всередині країни. Водночас за 5 років Президентства Януковича борг України автоматично зросте на 25 млрд. доларів, тобто до нинішніх 2500 тисяч доларів боргу на кожного українця Янукович додасть ще 540 доларів. В результаті, олігархи отримуватимуть надприбутки, а всі решта будуть сплачувати їхні борги своїми податками до держбюджету.
Наступним кроком стала сумна історія розгляду позовів РосУкрЕнерго проти Нафтогазу України у Стокгольмському арбітражі. Замість принципового розгляду справи, як влучно написала газета «Дзеркало тижня», вийшов „договірний матч”, в якому обидві команди насправді були представлені одними й тими ж гравцями: з одного боку Дмитро Фірташ, з іншого – Юрій Бойко.
Головні результати цього «договорняку»: РосУкрЕнерго позбулося необхідності повертати Україні борг в розмірі $1,7 млрд., які було сплачено нашою державою Газпрому у 2009 р. По-друге, РУЕ матиме право безплатно отримати більше 12 млрд. кубометрів газу або його грошовий еквівалент. При цьому заяви опозиції про те, що все це не могло відбуватися без відома президента Януковича, виглядають правдоподібними, враховуючи, що саме він сьогодні практично повністю монополізував владу в Україні.
Відкритим залишається лише питання легалізації цієї схеми в рамках українського законодавства. Для цього лобісти РУЕ вирішили використати закон, який нібито потрібно ухвалити для тіснішої інтеграції з ЄС. Це законопроект „Про засади функціонування ринку природного газу” (№6564). Його вже прийняли за основу, а тепер коаліція очікувано без будь-яких вагань має швидко його розглянути в другому читанні, ухвалити і відправити на підпис Президенту.
Якщо в говорити в двох словах, то сутність цього закону полягає у тому, що в текст було вставлено декілька новацій, які фактично поновлюють діяльності РУЕ з розподілу та постачання газу в Україні.
Існує ризик, що наступним кроком буде передача Росії контролю над сховищами та ГТС. Механізм на думку експертів з ПЕК може бути такий: Кабінету міністрів „газове лобі” запропонує розрахуватися за визнану Стокгольмським судом «шкоду» створенням спільного підприємства з транспортування і зберігання газу. РУЕ, мовляв, внесе 12 млрд. кубометрів газу, а Україна – газосховища і магістральні газопроводи. Це підприємство, у свою чергу, через РУЕ буде продане Газпрому, або передане в обмін на доступ до російських родовищ.
Такий варіант дозволить Росії нарешті увійти в систему управління українською ГТС. Це фактично поставить хрест на проекті створення консорціуму за участю європейців. Як відомо, у березні 2009 Тимошенко з Президентом Єврокомісії підписали Меморандум про фінансування Євросоюзом модернізації української ГТС. Запропонований на той момент обсяг європейських інвестицій складав 3 млрд. доларів. Це дозволило б Україні зберегти статус держави, яка забезпечує транзит 80% російського газу до Європи.
Нині ж Україна та її Президент стрімко скочуються до статусу безправного сателіта РУЕ і Газпрому (читай Кремля). Єдина можливість уникнути такого сценарію може полягати лише у зміні влади.
Перший крок може бути зроблений вже на місцевих виборах чи у вигляді провалу запланованого Банковою референдуму з розширення повноважень Президента. Це створить гарні умови для консолідації опозиції перед вирішальними парламентськими виборами 2012 р. Свій внесок у боротьбу за енергетичну незалежність України може зробити і парламентська слідча комісія, яка має усі шанси довести причетність вищих посадовців держави до здачі національних інтересів у Стокгольмському суді.
Павло Булгак, політичний аналітик
