Як я стала жертвою основного інстинкту прикордонника

10:56, 20 вересня 2007
Різне
1555 0

Ми довго думали, що ж сталося, і, здається, зрозуміли... Їх змусили шльоп-шльоп змінити на шльоп-шльоп-шльоп. Вони плутаються і помиляються. А ми повинні сприймати це із задоволенням? Не знаю, як у інших, а мого задоволення надовго не вистачило.

Думка

Із здивуванням прочитала на сайті Партії регіонів, що, виявляється, українці «із задоволенням і розумінням заповнюють спеціальну форму на пунктах перетину кордону, яка свідчить про те, що вони виїхали за кордон». Ну, не знаю, не знаю...

Щодо розуміння – це ще більш-менш. Врешті-решт будь-яке законодавче нововведення на території нашої держави чомусь завжди набуває і масштабу, і характеру стихійного лиха. Але з цим доводиться миритися, оскільки протестувати все одно даремно.

А ось що стосується задоволення... Для мене особисто це, вибачте на слові, задоволення обернулося тижневими розборками із відділом кадрів. І щось підказує мені, що я не одна така. Загалом, було так. Довелося мені від`їхати у відрядження закордон. Ніби все йшло по накатаній, якби не одне але. Коли я сумлінно виконавши все доручене, здала на роботі підписані папери і пішла оформляти фінансовий звіт, бухгалтерія разом з відділом кадрів з`ясували, що я, виявляється, ні в якому відрядженні... не була! А весь цей час займалася тим, що незаконно шастала через кордон. От як!

Цей приголомшливий висновок «вороги людини» зробили на тій підставі, що штампу про виїзд з України в моєму паспорті не знайшлося. Відмітки про перетин кордону тієї країни, куди мене відправили, - на місці. Про повернення до України – теж є. А ось про те, як я з країни виїжджала, попри наявність авіаквитків і посадкових талонів, документальних доказів... не збереглося. Виявляється, є така дебільна інструкція, яка наказує рахувати час закордонного відрядження за відмітками про перетин українського кордону. Незважаючи ні на які квитки, готельні рахунки... Незважаючи навіть на те, що мене, врешті-решт, бачила маса народу на переговорах.

Кінець у цієї історії щасливий, хоча нерви мені пошарпали неабияк.

Але найцікавіше інше – ми довго думали, чому раптом полетіла шкереберть звична система перетину кордону, коли (і абсолютно правильно, не вистачало ще і митницю з прикордонниками контролювати силами громадськості, яка перетинає кордон) і думки в голові не виникало про те, що відмітки в паспорті можуть бути оформлені неправильно, або зовсім не оформлені. І ось що надумали. До того, як з`явилася вся ця тягомотина з оформленням  додаткового папірця для ЦВК, прикордонник автоматично ставив два штампи – в паспорт і собі в документи – шльоп-шльоп. А зараз у нього з`явилося аж три папірці, і необхідність постійно тримати під контролем вже відпрацьований до автоматизму рух. Щоб отримати шльоп-шльоп-шльоп. Розслабився на хвилинку, відпустив «інстинкти» на волю – все, привіт, ціна цьому чиїсь нерви. Наприклад, мої.

Ну прямо як в анекдоті. Ну, в тому, про двірника, який о шостій ранку вийшов вулицю мести. Задумався про своє і шурх-шурх...  шурх-шурх...  шурх-шурх... 

Тут з вікна: «Шановний! Ви збиваєте з ритму весь квартал!» Двірник здригнувся і тут же виправився: шурх, шурх, шурх...

Ні, якби наші політики дійсно про виборця думали, як вони це постійно твердять, вони б перш ніж новий папірець вводити, організували б курси підвищення кваліфікації для прикордонників. Навчили б їх замість двох штампів три за раз ставити. Уявляєте собі: величезна аудиторія. Рівні ряди парт аж під стелю. Люди у формі. Розмірений відлік інструктора: РАЗ, ДВА, ТРИ... А йому вторить старанне ШЛЬОП-ШЛЬОП-ШЛЬОП... Ото видовище було б. На таке і квиток купити не шкода.

Світлана Кольцова, м. Київ

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter