П'ятниця,
24 березня 2017
Наші спільноти

Що нам дали партійні вибори

Політологи пишуть, що пропорційні вибори допомагають політичній структуризації суспільства. Про що ж свідчать перші партійні змагання в Україні? Як структурувалося наше суспільство? Я розумію це так...

Політологи пишуть, що пропорційні вибори допомагають політичній структуризації суспільства. Про що ж свідчать перші партійні змагання в Україні? Як структурувалося наше суспільство? Я розумію це так.

Помірковано проукраїнський електорат. Це ті хто проголосували за “Нашу Україну”, Мороза, Литвина, Костенка-Плюща, частково за “Пору-ПРП”. Разом набереться відсотків 25 - 27. Це ті люди, які традиційно асоціюються з середнім українцем. Тим самим, яким його уявляють в анекдотах: сам собі на умі, моя хата скраю, трішки куркуль і таке ін. Він не любить владу, критикує її, але в міру поважає. Територіально середній українець сидить у центральній Україні, частково – північній та західній.

Проросійський електорат. Це виборці, погляди яких раніше успішно експлуатували комуністи. Насправді класично лівого, комуністичного електорату в Україні майже не залишилося. Погляди проросійських верств найкраще відображені в гаслах “Реогінів”, “нетаків” та низки маловідомих партій. Головне для них – бути якомога ближче до Росії, говорити й думати по-російськи. Це той самий люд, який за підтримки Росії довго здіймав бучу в Прибалтиці. Хоча етнічно це далеко не завжди росіяни. Сюди також потрапила частина виборців, які чхати хотіли на Росію, але страх перед міфічною українізацією та “бандерами” змушує їх бути заодно з класичними “проросіянами”.

Голосували вони переважно за “Регіони”. Разом таких громадян в Україні – близько третини. Територіально вони переважають на Сході та Півдні.

Проукраїнський протестний електорат. Політично оцінити цю категорію виборця непросто, оскільки вона об’єднує як патріотично налаштованих громадян, так і просто тих, хто завжди голосує проти влади. Наприклад, мій сусід на парламентських виборах 2002 року голосував за Вітренко, на президентських 2004-го – за Ющенка, а на нинішніх парламентських – за Блок Юлії Тимошенко.

Разом таких виборців (вони голосували за БЮТ) – близько 22 відсотків. Територіально вони зайняли частково Захід, частково Центр, частково Північ і Київ.

Комуністичний електорат. З появою реального лідера проросійських сил стало зрозуміло, що прибічників комуністичного минулого в нас зовсім мало. Від 3 до 4 відсотків. Переважно це пенсіонери, колишні військові та партійні функціонери. Ці виборці зустрічаються всюди по Україні, за винятком Заходу.

Проросійський протестний електорат. Це люди, які виступають проти всіх і вся. Їм подобається критикувати владу й усе, що з нею пов’язане, наприклад “курс в НАТО”. Вони роззосереджені потроху по всій Україні, крім Заходу. Хоча переважає Схід. Нині їх менше трьох відсотків у суспільстві. Вони голосували за Вітренко.

Аполітичний електорат. Як з’ясувалося, таких людей надто мало, і жодна з “їхніх” партій у Верховну Раду не потрапляє. Це “Зелені”, “Віче”, частково блок “Пора-ПРП” (через "аполітичну" фігуру Кличка) та інші мало популярні сили. Разом їх набереться 5 – 7 відсотків.

Оксана Охрімчук, м. Київ

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку