У девальвації гривні більшість українців звинувачують всі органи влади разом.
Про це свідчать передані УНІАН результати всеукраїнського телефонного опитування «Стабільність гривні та банківської системи», проведеного Інститутом Горшеніна з 20 по 24 січня 2009 року
Згідно з даними опитування, 52,5% українців головною причиною девальвації гривні називають невірну політику держави, кожен третій (35,1%) – спекуляції на валютному ринку, кожен шостий (16,7%) згадав про складну ситуацію у вітчизняній економіці, найменший же відсоток респондентів (13,1%) вибрав із запропонованого переліку світову кризу.
В Інституті Горшеніна констатують, що запевненням представників влади щодо того, що світова криза є головним чинником девальвації гривні, українці абсолютно не вірять.
Також українці не покладають відповідальність за знецінення національної валюти на будь-який конкретний інститут влади. Кожен четвертий (24%) вважає, що у цьому винен Національний банк, кожен шостий (16,5%) – Президент, 8,8% опитаних у девальвації гривні звинувачують уряд, 4,4% - покладають провину на олігархів, 3,1% - на парламент. Переважна ж більшість опитаних громадян (47,1%) одностайна в тому, що винні всі разом. Очевидно, кажуть експерти, що намагання представників окремих гілок влади перекласти персональну відповідальність за девальвацію на свого політичного опонента віднині не знаходитимуть підтримки громадськості.
Згідно з опитуванням, майже половина українців (48,%), відповідаючи на запитання, як змінилися їхні доходи впродовж останнього року, відзначила, що вони залишились незмінними. Проте, зауважують експерти Інституту Горшеніна, не слід забувати, що незмінною, швидше за все, могла залишитися лише фіксована сума заробітної плати в гривнях, без урахування рівня річної інфляції й девальвації національної валюти в четвертому кварталі року, що, безперечно, можна назвати стабільністю доходів лише номінально. Трохи більше ніж у третини опитаних (36,8%) доходи зменшились, а 11,7% респондентів зізналися, що їхні доходи, в порівнянні з минулим роком, зросли.
В Інституті Горшеніна звертають увагу, що майже стільки ж опитаних, а саме 11,8%, дали негативну відповідь на запитання, чи турбує їх знецінення гривні (в тому числі «скоріше не хвилює» – 8,5% і «зовсім не хвилює» - 3,3%). Абсолютна ж більшість (86,8%) опитаних схвильована знеціненням гривні. Похвалитися тим, що вчасно отримують зарплату чи пенсію, можуть сьогодні дві третини українців (63,2%), в той час як решта – 33,9% - вже зіткнулася із затримками цих виплат. Також приблизно третина респондентів (27,7%) мають намір у майбутньому робити заощадження на випадок затримок із виплатами зарплат.
*** Всеукраїнське телефонне опитування «Стабільність гривні та банківської системи» проводилось в 25 обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Всього, згідно з випадковою вибіркою, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 1000 респондентів, які репрезентують доросле населення віком від 18 років. Квотами у вибірці були: вік, стать і область, в якій мешкає респондент. Похибка репрезентативності щодо об’єкту дослідження не перевищує +/- 3,4%.
