Учора, 15 квітня, на столичній сцені «Молодого театру» заявив про себе професійний громадський театральний проект «Театр на грушках». Таким чином, в Україні стало на один театр більше, окрім того саме цей театр претендує на звання першого українського жіночого театру.
Ініціаторами театрального проекту стало п’ять актрис-початківців під керівництвом професора Київського університету театру та кіно ім. Карпенка-Карого Юрія Непша.
“Це театр-антивіктюк, – вважає режисер. – У такому театрі є потреба, адже жінок на сценах України замало”. Разом з тим утвердження жінки в суспільстві і прагнення внутрішньої свободи – це одні з багатьох проблем сучасності, переконаний Юрій Непша.
«Театр на грушках» - громадський жіночий професійний театр, метою якого є просування європейських стандартів драматичного мистецтва в Україні, висвітлення важливих громадських проблем театрального мистецтва, приваблення молоді, зокрема жінок, у мистецьку сферу, надання можливості талановитим акторам, режисерам і мистецтвознавцям самореалізуватися.
Дебютною виставою трупи стала «Сповідь черниці» за романом Дені Дідро. Юні актриси самотужки спробували поставити виставу на суперечливий роман про вірність свободі, незалежно від того, служиш ти Богові чи перебуваєш на дні суспільства.
Для того, щоб перенести глядача декількома століттями назад актрисам не знадобилося ні костюмів тої епохи, ні надзвичайного гриму. Чорні тріко, довгі спідниці та звичайні джинси – ось і увесь гардероб виконавиць. Усі колізії внутрішніх переживань актрисам вдалося втілити тембром голосу, мімікою та майстерною акторською грою.
«Сповідь черниці» - це історія про беззахисність ат силу, віру в свободу і Бога поза стінами бездушних релігійних установ. Її прокляла мати, а вона ніколи її не розлюбила, її зрадили подруги, а вона їм простила, її жорстоко катували, витончено спокушали, пробували зґвалтувати, а вона стерпіла. Не стерпіла вона лише наруги над власною душею та прагненням свободи.
Вистава розповість про поневіряння молодої дівчини Сюзанни, яка долею обставин потрапила до монастиря. Їй судилося пройти пекельні випробування в божих установах, які в ту епоху були далекими від обителі сумирних «Христових наречених». Але, все ж таки, їй вдалося звільнитися від пут, накладених суспільством, системою та моралізмом.
Такою зворушливою і жорсткою постала перед глядачем «Сповідь черниці», яка сьогодні видається, як ніколи, сучасною.
Незважаючи на бурхливі оплески захоплених глядачів, актриси не збираються зупинятися на досягнутому. «Сповідь черниці» - лише початок. Зараз театр працює над новою постановкою – буфонадою за романом Хуліо Кортасара.
Хочеться сподіватися, що нова вистава зможе не менш приємно захопити, ще раз довести силу мистецтва, а також продемонструвати здатність жіночого колективу втілювати на сцені й переконливо доносити до глядачів у залі глибину почуттів та переживань.
Дарка ДАШКО
