
Багато людей бачили вночі літаки з червоними та зеленими навігаційними вогнями, однак на військових винищувачах можна помітити ще й додаткові зелені смуги вздовж фюзеляжу та хвоста. Вони мають цілком практичне призначення, пише Slash Gear.
Йдеться про так звані формаційні або "слизові" вогні, які використовуються для польотів у строю. Їх почали впроваджувати ще у 1950-х роках під час Холодної війни, коли виникла потреба забезпечити безпечне групове пересування бойових літаків у темряві без зайвої демаскувальної яскравості.
Основне завдання цих вогнів – допомогти пілотам бачити своїх напарників під час нічних місій, дозаправки в повітрі або складних маневрів у строю. Завдяки цьому літаки можуть підтримувати правильну дистанцію та уникати зіткнень навіть у складних умовах видимості.
На відміну від стандартних авіаційних вогнів, які добре видно здалеку, формаційні вогні випромінюють тьмяне зелене світіння, іноді доповнене інфрачервоним спектром. Їх зазвичай можуть розрізнити лише інші літаки на близькій відстані, що дозволяє зберігати тактичну прихованість у повітрі.
Такі системи з’явилися після аналізу високої аварійності нічних польотів ще під час Другої світової війни. Згодом, із розвитком реактивної авіації та зростанням швидкостей у період Холодної війни, потреба в безпечній візуальній навігації лише зросла.
Попри сучасні радари, нічні системи бачення та інші технології, формаційні вогні досі використовуються навіть на сучасних винищувачах, включно з літаками п’ятого покоління. Вони залишаються простим, але ефективним способом підвищити безпеку польотів у нічних операціях.