Під пагорбами південної Бразилії та північної Аргентини вчені виявили величезні тунелі, які, швидше за все, прориті у твердій скелі. За словами науковців, ці тунелі не були створені ні людиною, ні геологічними процесами, пише earth.com, посилаючись на дослідження в Science Advances.
Тунелі не проходять вздовж русел річок, не мають ознак видобутку корисних копалин та не схожі на звичайні печери. Багато з цих проходів мають довжину понад 550 метрів та достатню висоту, аби доросла людина могла пройти по них, не згинаючись.
За словами вчених, головне припущення полягає у тому, що величезні наземні лінивці викопали ці укриття, перетворивши частини Південної Америки на лабіринт підземних осель.
"Протягом останнього десятиліття в результаті детального дослідження було нанесено на карту понад 1500 гігантських нір на півдні та південному сході Бразилії. Ці тунелі можуть досягати декількох сотень футів у довжину. Вони розгалужуються на бічні проходи і мають довгі паралельні сліди від пазурів, викарбувані на їхніх стінах", - йдеться у матеріалі.
Очільником такого дослідження став геолог з Федерального університету Ріо-Гранде-ду-Сул у Бразилії Генріх Франк. Його відкриття зосереджені на палеонорах - викопних тунелях, виритих великими вимерлими тваринами, які колись змінили ландшафт південної частини Південної Америки.
"Багато проходів з'являються в ущільнених пісках, пісковику або вивітреній вулканічній породі. Ці матеріали важко видобувати машинами, а ще важче - людям за допомогою простих інструментів. Обвалені стелі та перекриті тунелі свідчать про те, що деякі маршрути були розширені та використовувалися повторно, що описано в розділі про тунелі кайнозойської ери", - підкреслили в earth.com.
За словами Франка, стіни тунелю мають сліди від пазурів, інколи у вигляді трьох паралельних борозен, саме там, де копаюча кінцівка вгризалася б у скелю.
Дослідники кажуть, що планування має вигляд невипадкової ерозії, а мережу укриттів, викопаних та підтримуваних впродовж тривалого часу.
Аби ідентифікувати творців тунелів, вчені порівняли розмір нір та сліди від кігтів з викопними скелетами з тих же регіонів. Найбільші тунелі мають ширину близько 1,8 метра та приблизно таку ж висоту.
"Це звужує коло підозрюваних до гігантських наземних лінивців і броненосців. Сліди від кігтів широкі і неглибокі, що більше відповідає довгим, вигнутим кігтям лінивців, ніж коротким кігтям броньованих риючих тварин. Ці нори є класичним прикладом того, як мегафауна перетворювала землю, рухаючись і відпочиваючи", - додають у матеріалі.
Зазначається, що такі тунелі могли створити лінивці виду Мегатеріум. Це найвідоміший південноамериканський величезний наземий лінивець з пізньої льодовикової епохи. Скамʼянілості свідчать, що Мегатеріум важив до чотирьох тонн та мав зріст 3,7 метра.
"Він мав довгий хвіст для рівноваги і масивні передні кінцівки з вигнутими кігтями. Лінивець такої будови міг підніматися, закріплюватися і стабільно рити осад або м'якшу породу протягом багатьох поколінь", - зауважили в earth.com.
У виданні підсумували, що такі гігантські тунелі під Бразилією та Аргентиною стають чимось більшим, ніж просто цікавим фактом. Вони є доказами того, як стародавні лінивці, люди та ландшафти формували один одного у льодовиковий період.
Інші дослідження вчених
Раніше науковці зʼясували, що римські офіцери тримали мавп як компаньйонів та навіть дарували їм домашніх тварин. Зокрема разом зі скелетами мавп були знайдені такі предмети, як обмежувальні нашийники, їжа та предмети розкоші, такі як райдужні мушлі.
Також вчені розповіли, що мільйони років тому у світі жила морська рептилія, яка їла динозаврів. Йдеться про мозозаврів, яких вважали виключно володарями давніх океанів, проте, як виявилося, вони вміли пристосовуватися і до прісноводних річок.
