Мозазаври - легендарні гігантські морські рептилії, яких вважали виключно володарями давніх океанів, - насправді вміли пристосовуватися і до прісноводних річок. Як пише Interesting Engineering, нове дослідження свідчить, що приблизно 66 мільйонів років тому хижак завдовжки з міський автобус жив у річковій системі на території сучасної Північної Дакоти.
Цей висновок ґрунтується на аналізі єдиного зуба мозазавра, який вивчала міжнародна команда науковців із США, Швеції та Нідерландів. Зуб належав представнику прогнатодонтинів - виду, який міг сягати 11 метрів у довжину та був хижаком масштабу сучасної косатки.
Йдеться, що мозазаври жили 98-66 мільйонів років тому, і їхні рештки найчастіше знаходять у морських відкладах Північної Америки, Європи й Африки. Але в Північній Дакоті такі знахідки надзвичайно рідкісні. Новий зразок виявили у річкових відкладах - у компанії не менш цікавих сусідів: зуба тиранозавра та фрагмента щелепи давнього крокодила. Усі рештки були приблизно одного віку - близько 66 мільйонів років.
Ця дивна "тріада" - морський хижак, наземний динозавр і річковий крокодил - поставила логічне питання: якщо мозазавр був морською твариною, як його рештки опинилися у внутрішньому річковому середовищі? Відповідь дав хімічний аналіз зубної емалі.
Використовуючи ізотопний аналіз у Вільному університеті Амстердама, науковці порівняли склад зуба мозазавра з рештками тварин, знайдених поруч. Виявилося, що у зразку значно більше "легкого" ізотопу кисню, ніж у солонуватоводних або морських мозазаврів. Разом зі співвідношенням ізотопів стронцію це переконливо вказує: тварина жила у прісноводному середовищі.
Ізотопи також засвідчили, що цей мозазавр не занурювався на великі глибини, як багато його родичів у морі, і міг харчуватися незвичною здобиччю - зокрема трупами динозаврів, які потрапляли у воду.
"Зразки показують, що мозазаври мешкали у прісноводних річках у фінальні мільйони років перед їхнім вимиранням. Ми знайшли аналогічні результати в інших зубах із сусідніх локацій", - пояснила авторка дослідження Мелані Дюрінг.
За словами науковців, пристосування до прісної води відбувалося на тлі масштабних змін у Західному внутрішньому морі - величезній водоймі, що колись розділяла навпіл Північну Америку. Постійний приплив прісної води перетворював колишнє солоне море на солонувате, а згодом - майже повністю прісне, подібне до сучасної Ботнічної затоки.
Вчені припускають, що у воді формувався виразний гало-клин - шарування зі свіжою водою на поверхні й солоною внизу. Ізотопні дані із зубів добре підтверджують цю гіпотезу.
Мозазаври, зуби яких проаналізували, очевидно, належали до особин, що успішно пережили ці зміни. Перехід із морського середовища до прісноводного вважається менш складною адаптацією, ніж зворотний шлях - і має сучасні паралелі. Наприклад, річкові дельфіни походять від морських предків, а гребінчастий крокодил вільно переміщується між річками та океаном.
Інші дослідження про динозаврів
Нагадаємо, на півночі американського штату Монтана знайшли скам'янілості нового виду динозавра. Знахідка дає вченим можливість по-новому поглянути на дивну групу травоїдних тварин, які мешкали на Землі близько 75 мільйонів років тому.
За словами дослідників, скам'янілості динозавра виду Brontotholus harmoni виявлено у формації Ту Медісін в окрузі Глейшер. Він належить до сімейства пахіцефалозаврідів - травоїдні динозаври з незвично товстою черепною коробкою. Тварина була завдовжки 3 метрів, а його череп мав масивний лобно-тім'яний купол.
