Червоний шлам, який є відходом виробництва Миколаївського глиноземного заводу, протягом багатьох років виходить за межі санітарних зон. Потрапляючи в навколишнє середовище, шлам завдає непоправної шкоди здоров'ю людей. Місцеві жителі, які постраждали від діяльності НГЗ, вже більше року через суд домагаються компенсації за підірване здоров'я і знищену екологію.
Про це заявив судовий експерт Євген Юрченко в інтерв'ю виданню "Фокус".
За його словами, масштабне забруднення навколишнього середовища не могло не позначитися на елементному статусі людини, тобто на вмісті хімічних елементів в організмі.
"В організмах людей було виявлено значний вміст таких елементів як алюміній, хром, залізо. Причому найбільш високий вміст виявлено саме поблизу сховищ Миколаївського глиноземного заводу - в селах Галицинове, Лимани, Каталине, де вміст елементів того ж алюмінію перевищує природне значення практично в три рази. І по хрому таке ж перевищення йде. При цьому, вплив на людей знижується, чим далі від шламосховища. Це означає, що джерелом забруднення є Миколаївський глиноземний завод. Чим ближче до його сховищ, тим забруднення більш інтенсивне", - розповів Юрченко.
Саме тому люди, які проживають поблизу НГЗ, страждають набагато більше, ніж в Миколаєві, хоча і в самому місті там не все просто, відмітив експерт. У Миколаєві періодично з'являються червоні хмари пилу, яка циркулює в місті. А все тому, що зберігання шламу відбувається неналежним чином, не проводяться необхідні заходи для того, щоб забезпечити нерозповсюдження шламу на навколишні території. Тому шламосховище - небезпечне місце для зберігання і цю проблему потрібно було вирішувати ще вчора.
"Хімічні речовини потрапляють в організм людини як через дихання, так і перорально. У районі Галицинове та Лиманів забруднення ґрунтів значно вище. Тому люди, які там харчуються зі своїх городів, ще й таким шляхом споживають більше забруднення. Шлам провокує розвиток багатьох небезпечних захворювань, серед яких лідирує онкологія", - пояснив Юрченко.
Одним з варіантів тимчасового захисту від шламу можна назвати маски, які всі носять під час пандемії. Однак, люди повинні мати можливість жити нормально, а не носити засоби захисту і щодня проводити дезактивацію своїх квартир.
"Не думаю, що є якісь раціональні способи захисту, які дозволяють зберегти нормальний, звичний для будь-якої людини спосіб життя. Чому люди з інших міст мають такий привілей - прийти додому і не бути при цьому в протигазі - а люди, що живуть біля НГЗ - ні?" - резюмував Юрченко.
Раніше повідомлялося, що експертиза Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції виявила у відходах червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу ряд небезпечних речовин. Вони не тільки чинять негативний вплив на навколишнє природне середовище, але створюють смертельну небезпеку для здоров'я і життя людей. У шламі знайшли миш'як, кадмій, ртуть, свинець, а також елементи алюмінію, бор, кальцій, хром, залізо, магній, сірка, стибіум, станум, ванадій, стронцій і силіцій. Місцеві жителі, які постраждали від свавілля НГ, в кінці 2019 року створили громадську організацію "Стоп Шлам". У травні 2021 року люди здобули першу перемогу – їм вдалося довести в суді першої інстанції, що складування понад 47 мільйонів тонн токсичного червоного шламу – завдає непоправної шкоди екології регіону.
