Україна ризикує потонути в стічних водах та залишитися без питної води, оскільки держава скорочує витрати на природоохоронні заходи.
Про це в коментарі УНІАН заявила президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.
«Держава, плануючи бюджет на наступний рік, ще більше скорочує прогнозовані витрати на природоохоронні заходи. І ми як суспільство ризикуємо, по-перше, потонути в стічних водах. По-друге, залишитися без комфортних умов існування і питної води, не кажучи вже про зміни клімату», – сказала вона.
За її словами, Асоціація екологів часто звертає увагу на питання можливого дефіциту питної води та забруднення водних ресурсів комунальними підприємствами, оскільки діяльність промислових підприємств – далеко не основне джерело екологічних проблем.
«Вода - це питання, яке ми активно підіймаємо в суспільстві, тому що ми залишимося без питної води. На жаль, так, є питання забруднення промисловими підприємствами водних ресурсів, але водночас більшість забруднень надходить саме від комунальних підприємств, водоканали не справляються. Коли ми говоримо, що промислові підприємства – єдині, хто забруднює навколишнє середовище – ми втрачаємо час», – вважає експерт.
Циганок зазначила, що Україна взяла на себе природоохоронні зобов'язання в рамках Європейської «зеленої» угоди (Green Deal) і у нашої країни є потенціал зростання в цьому напрямку.
«Україна взяла на себе природоохоронні зобов'язання і, разом з цим, отримала шанс на розвиток. Зараз в рамках Green Deal, про який говорить вся Європа, у нас є багато можливостей для економічного «зеленого» зростання. Якраз для промислових регіонів розробляються стратегії, де »зелений» водень – це перспектива», - пояснила вона.
При цьому еколог підкреслила, що напередодні виборів тема захисту навколишнього середовища стає предметом маніпуляцій по всій країні. Але за довгі роки політичних обіцянок в Україні так і не з'явився механізм стимулювання екотехнологій.
«Для Західної, Східної, Центральної та Південної України простежується один і той же тренд: обіцяють очищення води та чисте повітря. Але я вже відчуваю дежавю, оскільки останні 10 років обіцяють одне і те ж. Але за цей проміжок часу не з'явився механізм стимулювання екомодернізації, тобто обіцянки не підкріплені реальними інструментами втілення», - пояснила Циганок.
Як повідомляв УНІАН, раніше в інтерв'ю УНІАН президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок розповіла, що кліматичні межі природних зон зміщуються на північ, тому в майбутньому в Києві буде степовий клімат, характерний нині для південної частини України.
Еколог повідомила, що вважається, що сильна посуха - це подія, яка настає раз на сто років. Але в Україні посухи відбуваються вже раз на два-три роки. Очікується, що до 2070 року частота посух як мінімум подвоїться.
Політологи вважають, що передвиборчі екологічні гасла розфокусують суспільну увагу від критичних проблем у сфері захисту навколишнього середовища.
Соціологи зазначають, що після місцевих виборів екологічна ситуація в країні не покращиться, попри передвиборчі обіцянки політиків, оскільки вони не пропонують конкретних рішень проблем навколишнього середовища.
Екологи стверджують, що в промислових регіонах темою екології маніпулюють з цілями передвиборної агітації або для боротьби в бізнесі, що не дозволяє вирішувати конкретні проблеми навколишнього середовища і руйнує кредит довіри в суспільстві.
