Експорт аграрної продукції з України у 2025 році склав 22,53 мільярда доларів, що на 8,8%, або на 2,15 мільярда доларів менше за результат попереднього року. Про це повідомляють аналітики Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
При цьому АПК продовжує генерувати левову частку валютної виручки для України. Його доля у загальній структурі експорту товарів за минулий рік склала 56,1%. Цей показник дещо поступається рекордному 2023 року з долею АПК у 61% від усього експорту.
Головним трендом минулого року аналітики УКАБ називають скорочення агроекспорту до Європейського Союзу. В попередні три роки війни частка ЄС у структурі українського агроекспорту стабільно перевищувала 50%. В 2025 році цей показник опустився до 47,5%, або 10,7 млрд дол.
Більше того, торгове сальдо з ЄС скоротилося до 6,06 млрд дол. проти 8,87 млрд дол. роком раніше. Серед причин – зміна логістичних маршрутів і посилення регуляторних обмежень на європейському ринку, який скасував торговельний безвіз для України 6 червня 2025 року.
Якщо український агроекспорт за рік знизився, то з імпортом все відбулося рівно навпаки. Так, в 2025 році закупівля іноземної аграрки коштувала країні рекордні за останні п’ять років 8,75 млрд дол.
При цьому частка харчової продукції у загальному імпорті України стабільно тримається на рівні близько 10,8% протягом останніх чотирьох років. При цьомк країна платить за цей імпорт з кожним роком все більше. Понад 53% від усього агроімпорту, або 4,64 млрд дол., надійшло з країн Євросоюзу.
Перспективи аграрної галузі України – головні новини
Попри стриманий оптимізм щодо прогнозів на новий врожай в 2026 році, аналітики підкреслюють, що головним викликом для аграріїв наразі стає логістика. Постійні обстріли російськими терористами логістичної інфраструктури перешкоджають експорту врожаю та отриманні валютної виручки з-за кордону.
Статистика за останніх пів року по експорту з України викликає занепокоєння. Зернових та зернобобових, а також продуктів їхньої переробки, було поставлено на 29,4% менше аналогічного показника 2024 року. Частково це можна пояснити затримкою в збиральній кампанії. Особливо це стосується кукурудзи, яка і просіла найбільше – одразу на 39,1%.
