Українська вугільна промисловість потерпає від корупції та махінацій / Иллюстрация REUTERS

Державне підприємство «Первомайськвугілля» на сході України перебуває на межі катастрофи через ризик затоплення шахт. Порятунку потенційно прибуткового підприємства заважають злочинні махінації, розслідування яких веде до людей з оточення президента.

Читайте такожДТЕК Ахметова продає Україні електроенергію дорожче, ніж Угорщині

Про це йдеться у сюжеті проекту «Гроші». Так екс-керівник ДП «Первомайськвугілля» Артур Мірумян, який керував підприємством з кінця 2017 по серпень 2018 року, наважився розповісти журналістам про безлад та корупцію в енергетиці.

На підприємстві склалась катастрофічна ситуація: якщо не впоратись з водою на шахті Золота, то протягом трьох-чотирьох місців буде затоплено ще дві шахти: спочатку «Карбоніт», а потім – «Гірську». Фактично, підприємство припинить існування, а регіон буде спустошено екологічною катастрофою.

Держава виділяла кошти на порятунок підприємства, однак виявилось, що на заваді йому стали інтереси окремих ділків. За словами Мірумяна, було підготовлено програму із затоплення шахт, а бюджетні кошти в об’ємі мільярд гривень були давно розподілені.

Екс-посадовець стверджує, що попереднє керівництво робило усе, аби затопити шахти і поділити бюджетні кошти у своїх інтересах. В той час, як він рятував шахту та розробляв проект, який виведе підприємство з кризи, у Києві вже готували рішення про його відсторонення.

Мірумян вважає, що його відсторонення домігся бізнесмен Віталій Кропочев, якого називають «смотрящим» за вугільною промисловістю від депутата Ігоря Кононенка, що входить в оточення президента Петра Порошенка.

Народний депутат України Віталій Купрій з приводу махінацій Кропочева на вугільних підприємствах неодноразово звертався у НАБУ. Там зареєстрували провадження, долучили до нього інші епізоди.

«На жаль, на теперішній час, оскільки слідство вивело на Кононенка, на оточення президента, НАБУ не наважилося далі піти на рішучі кроки», – стверджує він.

З весни 2016 року в Україні діє формула Роттердам+, яка викликала зростання тарифів ТЕС на 140% – із 0,9 гривні за кВт-год до 2,2 гривні за кВт-год.