Підвищення ставки експортного мита на російську нафту з 1 лютого 2011 року на 9% – до 346,6 дол. за тонну збільшило перевагу НПЗ Митного союзу перед українськими і європейськими нафтопереробними компаніями до 140 дол. на тонні нафтопродуктів.
Про це УНІАН повідомили в департаменті з питань зв`язків з громадськістю ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» з посиланням на виконавчого директора компанії Фелікса ЛУНЄВА.
«Якщо в січні ця перевага становила близько 130 доларів на тонні, то сьогодні ми спостерігаємо погіршення конкурентних умов. Із зростанням вартості нафти погіршується ціновий диференціал між темними й світлими нафтопродуктами, відповідно, маржа наших НПЗ знижується. Іншими словами, чим вища ціна на нафту, тим більша втрати українських НПЗ», – відзначив Ф.ЛУНЄВ.
За його словами, наприкінці 2010 року вітчизняні заводи втрачали долар на кожному баррелі перероблюваної нафти, а в січні нинішнього року негативна маржа досягла вже трьох доларів на баррелі.
«Думка про те, що зростання вартості нафти вигідне переробникам, є провокаційною і вкрай непрофесійною. Насправді ми не менше за споживачів зацікавлено в низьких цінах на нафту. Для нас це означає ефективнішу роботу НПЗ і можливість наростити обсяги продаж за рахунок збільшення попиту. Оптимальним порогом для українських заводів була б ціна сировини нижча від 60 доларів за баррель», – наголосив виконавчий директор ТОВ «ТНК-ВР Коммерс».
На думку Ф.ЛУНЄВА, від підвищення цін на нафту і нафтопродукти виграють в першу чергу трейдери, що здійснюють постачання пального з країн Митного союзу, які, користуючись своєю субсидіарною перевагою, витісняють з українського ринку не тільки місцевих, а й європейських виробників.
«Сьогодні в роздрібній торгівлі маржа становить близько 180 дол./т, а переробникам дістається мінус 40 дол./т. Введення мита допоможе перерозподілити ці доходи на користь НПЗ. Вирівнювання умов роботи відкриє нові можливості не тільки для місцевих заводів, а й для європейських підприємств. Південь і захід країни будуть відкритими для постачань з Румунії, Литви і Польщі, які зможуть збільшити свою частку на українському ринку», – наголосив топ-менеджер.
Як повідомляв УНІАН, з 2005 року нафтопереробні заводи Росії, Білорусі і Казахстану нарощують свою присутність на українському ринку за рахунок доступу до дешевшої сировини. Сьогодні 70% імпортних постачань припадає на заводи країн – учасниць Митного союзу. У січні 2011 року експортне мито на російську нафту становило 317,5 дол./т, на світлі нафтопродукти – 226,2 дол./т, на темні – 121,9 дол./т.
Наприкінці 2010 року уряд РФ затвердив нову формулу розрахунку мит на нафтопродукти, яка передбачає поступове підвищення ставок для темних сортів і зниження – для світлих. Таким чином, влада стимулює прискорену модернізацію НПЗ, експорт готової продукції, а не сировини і порівняно дешевих темних продуктів.
У попередні роки російські НПЗ одержували нафту за внутрішніми цінами – без мита. У такій же ситуації перебували переробники з Казахстану. Заводи Білорусі одержували сировину за зниженими цінами – за рахунок застосування так званих знижувальних коефіцієнтів, а в 2010 році без мита на них було поставлено 45% загального обсягу переробки нафти.
У січні 2011 року відповідно до Угоди про формування Єдиного економічного простору всі НПЗ країн – учасниць Митного союзу виявляються в умовах російських, тобто одержують нафту без мит.
Українським НПЗ сировина дістається з повним обсягом мита, тому вони не можуть на рівних конкурувати з виробниками імпортного пального.
