Оновлений державний бюджет України на поточний рік, у разі продовження коронакризи, необхідно буде знову переглянути в бік скорочення витрат.
Читайте такожЕксперт назвав єдиний спосіб уникнути дефолту для України
Про це сказано в аналізі відповідних змін до держбюджету економістами Центру економічної стратегії (ЦЕС).
"Бюджетні зміни можуть виявитися недостатньою відповіддю на кризу. Є ризики для прогнозу доходів, і якщо криза буде тривати, може знадобитися нове скорочення витрат. Профінансувати надзвичайно високий дефіцит у 7,5% ВВП можливе тільки з допомогою МВФ", - сказано в повідомленні.
Економісти ЦЕС зазначають, що в оновленому державному бюджеті уряд закладає зниження доходів у порівнянні з 2019 роком на 2%, а також збереження зарплат українців на торішньому рівні, тоді як кількість зайнятих знизиться лише на 300 тисяч осіб.
"Хоча карантинні заходи можуть вплинути на ринок праці набагато сильніше. Це становить ризик для прогнозу доходів з податку на доходи фізосіб та ЄСВ. Прогноз падіння імпорту - загалом 10% у доларовому вираженні в порівнянні з 2019 роком, хоча просідання ціни на нафту і падіння споживчого попиту через кризу та карантину може призвести до істотного скорочення", - сказано в повідомленні.
Це, своєю чергою, на думку експертів, негативно вплине на отримання ПДВ з імпортованих товарів, крім того, в бюджеті, як і минулого року, закладена девальвація гривні, якій поки на ринку не спостерігається, і це може призвести до недоотримання запланованих доходів від митниці.
"Сукупні витрати виявилися більше витрат 2019 року на 18%. Частково це покриє інфляція, але є високий ризик, що при скороченні доходів понад очікування на ці витрати просто не вистачить грошей. Через низку скандалів були безсистемно обмежені кошти на регіональний розвиток, освіту, науку, культуру та субсидії домогосподарствам", - зазначили експерти.
Одночасно збільшене бюджетне фінансування отримали Пенсійний фонд, МОЗ та Мінфін на виплату відсотків за боргами та спеціальний фонд боротьби з коронавірусом.
"Уряд повністю прибрало ліміти щодо обсягів державних гарантій - це означає ризик безконтрольного нарощування гарантованого державою боргу і великі проблеми на наступні роки", - відзначають економісти.
Як повідомляв УНІАН, раніше Верховна Рада внесла "антикризові" зміни до державного бюджету на поточний рік, збільшивши його дефіцит майже в три рази - до 298,4 мільярда гривень.
Новий державний бюджет базується на прогнозах падіння ВВП на 3,9%, тоді як раніше очікувалося зростання на 3,7%, безробіття – 9,4% замість 8,1%, середньорічний курс гривні - 29,5 за долар проти 27 гривень/долар, а також прискорення інфляції до 8,7%.
У 2019 році дефіцит держбюджету становить 78 мільярдів гривень, або 1,9% ВВП, при плановому показнику у 91,1 мільярда гривень, або 2,26% ВВП.
Зростання реального ВВП України у 2019 році сповільнилося до 3,2% з 3,4% у 2018 році, або максимального показника за останні 7 років.
