На тлі складних стосунків України з МВФ і не менш складної ситуації із зовнішніми боргами Кабмін дедалі активніше починає працювати з внутрішніми інвесторами. Які саме інструменти такої співпраці використовує уряд і наскільки ефективно, розмірковує у своєму новому блозі на інформаційному порталі Ліга доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.
Аналітик згадує, що в жовтні МВФ погіршив оцінку зростання українського ВВП у 2021 році з 4% до 3,5%. Водночас, за даними Нацбанку, протягом 2022-2023 року Україна повинна виплатити за зовнішніми зобов’язаннями 14 млрд доларів. Ця цифра свідчить також про те, наскільки Україна є залежною від фінансової допомоги з-за кордону. На цьому тлі активізація роботи з внутрішніми інвесторами через продаж облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) є слушним кроком Мінфіну, вважає експерт.
Він пише, що курс на заміщення міжнародних запозичень внутрішніми Кабмін задекларував ще у своїй програмі розвитку й бюджеті на 2021 рік. "Схоже, що скорочення іноземних інвестицій та складності з виконанням умов іноземних кредиторів (на кшталт, боротьби з корупцією) примусило уряд переглянути стратегію державної економічної безпеки у бік зменшення залежності від впливу іноземного капіталу на економіку країни", - констатує Андрій Гмирін.
Він зазначає, що держава взялася активніше працювати з вітчизняними інвесторами, використовуючи інструмент ОВДП. Сам науковець раніше докладно аналізував його переваги – зокрема в частині легалізації тіньових статків. За словами аналітика, не так давно представники Мінфіну відзвітували про результати проведення 19 жовтня аукціону із продажу ОВДП. Цього дня їх було продано на суму 2 148 млн грн., із них:
- гривневі 1-річні (ставка 11,5%) – 1 064 млн грн;
- гривневі 2-річні (ставка 12,4%) – 105 млн грн;
- доларові 2-річні (ставка 3,9%) – 979 млн грн.
Крім того, пише експерт, у вересні Мінфін провів 2 таких аукціони. За підсумками першого державі вдалося залучити 1,2 млрд грн, другий приніс уже близько 5 млрд грн. Близько 50% реалізованих паперів складають 1-річні ОВДП у гривні, 40% - 2-річні ОВДП у доларах, решта - 2-річні ОВДП у гривні, 6-місячні та 5-річні ОВДП.
Андрій Гмирін звертає увагу на те, що, починаючи з 14 вересня (проведення першого осіннього аукціону), Мінфін намагається створити певний ажіотаж, підвищуючи річні процентні ставки на гривневі ОВДП. Саме це, вважає автор блогу, і може вказувати на плани уряду залучити в економіку якомога більше внутрішніх інвестицій. Також науковець припускає, що при реалізації ОВДП Мінфін робив головну ставку на пару - гривневі та доларові 2-річні ОВДП. Такий спосіб інвестування дозволяє застрахуватися від ризиків, пов’язаних із курсовими коливаннями. Про це, на думку експерта, опосередковано свідчить і відсутність пропозиції 1-річних ОВДП у доларах.
Аналітик вважає, що результати торгів навряд чи задовольнили Мінфін. Більше того, вони говорять про те, що навіть привабливі для гривневих облігацій відсотки не спокусили інвестора – він досить скептично ставиться до міцності гривні і не готовий вкладатися більше, ніж на 1 рік. Також, припускає автор, це пов’язано із невизначеністю, викликаною надто частою зміною облікової ставки НБУ впродовж року. Тому, попри певну стабільність гривні, інвестори воліють не грати з гривневими ОВДП "в довгу".
"З іншого ж боку, Мінфін не може безкінечно довго підвищувати ставки на гривневі ОВДП, щоб привабити бізнес. Адже таке залучення коштів перестане бути рентабельним для держави. На мою думку, оптимальним рішенням було б закріплення існуючих відсоткових ставок, а також відмова від частих змін облікової ставки НБУ. Тобто, необхідно створити зрозумілі й стабільні правила на ринку державних цінних паперів. Лише тоді можна очікувати на підвищення попиту на ОВДП вже у найближчому майбутньому", - завершує свій аналіз Андрій Гмирін.
