Богдан Данилишин

Прискорення національної інфляції в Україні викликане не відновленням попиту, а зростанням витрат, тому приборкати її лише монетарними механізмами – нереально. Про це говорить Богдан Данилишин, академік НАН України, голова Ради НБУ, в своїй статті на порталі "Економічні новини". Про це повідомляють "Українські новини".

"Шоки пропозиції, пов’язані із продовженням реформування енергетичної сфери і підвищенням енергетичних тарифів, є факторами немонетарної природи, які займають суттєву вагу у витратах українців та мають значний мультиплікаційний ефект, - зазначає, зокрема,  Богдан Данилишин. - За останній рік електроенергія для промислових виробників взагалі подорожчала в 2,5 рази. Реакція монетарної політики на приріст інфляції при наявності таких шоків повинна бути більш стриманою, оскільки просте підвищення процентної ставки погіршить ліквідність виробників, яка і так страждає від зростання вартості енергоносіїв".

Голова Ради Нацбанку підкреслює, що "намагання жорстко таргетувати інфляцію у 5% при двократному зростанні вартості енергоносіїв штучно обмежуватиме попит, а отже призводитиме до того, що виробники енергомісткої продукції не матимуть змоги адекватно підвищити ціни на свою продукцію, і будуть входити в зону від’ємної рентабельності, а з часом – і банкрутувати, залишаючи свою ринкову нішу для імпорту". Тобто за таких умов підвищена процентна ставка не буде стримувати інфляцію, але стане сприяти розкручуванню спіралі банкрутств та безробіття, що призведе до значно більших проблем для стабільності економіки. 

Як зазначає Богдан Данилишин, твердження про те, що нинішня монетарна політика НБУ до сих пір є м’якою і стимулюючою, що ключова процентна ставка знаходиться нижче "нейтрального" рівня, - також є "популярною маніпуляцією". 

"По-перше, нагадаю, що сам "нейтральний" рівень процентної ставки Національним банком під час нинішньої кризи було підвищено аж на 300 базисних пункти, - говорить він. - Якщо порівнювати поточне значення облікової ставки з докризовим її нейтральним рівнем (7%) то виявиться, що  облікова ставка вже давно перевищила "стимулювальну" зону. По-друге, під час нинішньої кризи центральні банки інших країн світу (зокрема Росії, США, Великобританії, Канади) не підвищили, а навпаки - знизили оцінки нейтральної ставки. Оскільки, в умовах пригніченого попиту та надлишку заощаджень баланс попиту/пропозиції грошей змістився в бік надлишку пропозиції грошей. Тому, якщо оперувати категорією "нейтральна вартість грошей", то монетарна політика України в 2020-2021 рр. так і не стала м’якою".

Єдиний спосіб стійкого приборкання інфляції в країнах, що розвиваються, і зокрема, в Україні, на думку Данилишина, -  є розбудова конкурентної економіки.

"Для забезпечення досягнення інфляційних цілей у середньо- та довгостроковій перспективі важливо не тільки сприяти ефективному фінансовому посередництву, але й приділяти увагу питанню розвитку цільового кредитування для підтримки тих сфер економіки, для яких доступність до банківських кредитних ресурсів на загальних підставах є проблематичною (включаючи проекти, що здійснюються за ініціативи держави)", - зазначає Голова Ради НБУ.