Український бізнес закликає міжнародні платіжні системи і банки зберегти міжбанківську комісію за карткові транзакції на оплату товарів або послуг на рівні не вище 0,7% і безготівкового прийому платежів на діючому рівні до закінчення воєнного стану і протягом трьох місяців після його закінчення. Підвищення тарифів в умовах воєнного часу може дестабілізувати систему безготівкових розрахунків, а також негативно позначитися на економіці і цінах в Україні.
З проханням вплинути на фіксацію тарифів міжнародних платіжних систем на час війни Асоціація Рітейлерів України (RAU) звернулася до Офісу президента, уряду та Національного банку.
"Згідно повідомлень банківських установ, які надходять бізнесу, з 1 липня 2023 року очікується підвищення вартості еквайрингу для українського бізнесу. В разі підвищення ставок інтерчейндж (еквайрингу) для суб’єктів господарювання, це напряму буде мати негативний вплив на вартість товарів та послуг для українських споживачів. Додаткові суми витрат, які повинні будуть закласти торгові компанії на сплату підвищеного розміру еквайрингу можуть сягати більше ста мільйонів гривень на рік", — сказано у відкритому зверненні українського бізнесу.
Як зазначає Асоціація рітейлерів, український роздрібний бізнес докладає неймовірних зусиль для забезпечення стабільної роботи галузі в умовах війни, забезпечує наявність необхідних товарів для населення за доступними цінами та підтримку вітчизняних виробників. Підвищення ж вартості безготівкового прийому платежів може спричинити цінову дестабілізацію і зменшить доступність продуктів харчування для окремих категорій населення.
Для забезпечення економічної стабільності, підтримки українського бізнесу та споживачів в умовах воєнного стану, RAU "просить Офіс президента України, Кабінет міністрів України та Національний банк України посприяти у збереженні ставок міжбанківської комісії на рівні не вище 0,7% та безготівкового приймання платежів на чинному рівні, та запобігти його підвищенню до закінчення воєнного стану та протягом трьох місяців після його закінчення".
RAU нагадує, що за рік повномасштабного вторгнення купівельна спроможність українців суттєво погіршилися через підвищення цін: 63% респондентів дослідження Deloitte у 2022 році готові були економити на купівлі продуктів харчування, в той час як роком раніше їх чисельність не перевищувала 48%. При цьому на ринок роздрібної торгівлі працює з дотриманням фіксованої роздрібної націнки на соціальні продукти харчування в розмірі 10% і з оплатою постачальнику не пізніше 10 календарних днів з дня поставки — так визначено урядовою постановою, чинною на період воєнного стану.
Як нагадали в Асоціації рітейлерів, з початку війни для стабілізації цін та налагодження роботи українського бізнесу в умовах воєнного стану завдяки зусиллям Офісу президента та Мінекономіки було вирішено питання про фіксацію ставки міжбанківської комісії та безготівкового прийому платежів шляхом домовленостей з міжнародними платіжними системами та банками: "Офісом президента України та Національним банком України було відзначено пріоритетність проведення роздрібною торгівлею безготівкових платежів за проданий товар. Попри складний період у роботі у 2022 році, енергетичний локдаун, торговельні мережі максимально забезпечили вимоги держави. Спільні дії держави, банківських установ і бізнесу допомогли налагодити платіжну систему в умовах війни".
Станом на 1 січня 2023 року міжнародні платіжні системи Mastercard та VISA сукупно контролюють 99,4% безготівкових розрахунків, що робить вибір платіжної системи безальтернативним. У Європейському Союзі відповідно до Регламенту ЄС №2015/751 діють граничні обмеження на міжбанківську комісію на рівні 0,2% для дебетових карт і 0,3% для кредитних карт. В Україні, попри війну, ця ставка зараз значно вища, ніж в інших європейських країнах.
