Коли на готівковому ринку курс гривні перетнув межу 40 грн за долар, населення та бізнес суттєво занервували. Курс на рівні 40 був певним психологічним бар’єром для багатьох імпортерів та населення. Втім, офіційний фіксований курс залишається на рівні 36,6 грн за 1 долар, а на міжбанку утворився певний профіцит валюти, що в перші дні змін дозволило НБУ навіть поповнити золотовалютні резерви.

Чому курси знову розійшлись? На мою думку, НБУ припустився тактичної помилки, коли визначив новий фіксований курс на рівні 36,6. Цілком правильно було розраховано, що фіксований курс має стати певним якорем для очікувань і закріпити їх на рівні, який є більш менш прийнятним (рівноважним) для населення та бізнесу. В якості нового якоря було взято верхню межу продажу долара на оптовому готівковому ринку.

НБУ, в якого є мандат на підтримку стабільності національної валюти, варто було б не виходити за межі 33 грн за долар при ослабленні офіційного курсу

Відео дня

Втім напередодні, при вимірюванні очікувань населення, вже було відомо, що очікування коливаються на рівні 33-34 грн за долар, які були сформовані в т.ч. картковими курсами. Тож НБУ, як капітани кораблів, мав закріпити якір "на дні" (яке наближене до найкращих очікувань), а не кидати його "в небо" або "на берег". Бажано було також оновлення фіксованого курсу провести на фоні позитивних новин, наприклад, дочекатись відкриття портів або хоча б підписання зернової угоди з Туреччиною та ООН.

Другий важливий момент: як показують ринкові дослідження, ціни імпортерів при зростанні курсу долару менше ніж на 10% слабо реагують на девальвацію, а при зміні в 3-5% взагалі не неї реагують. Тож НБУ, в якого є мандат на підтримку стабільності національної валюти, варто було б не виходити за межі 33 грн за долар при ослабленні офіційного курсу. Курс 33 грн за долар навряд чи б дав можливості так швидко поповнити ЗВР, але і не роздмухував би очікування.

По-третє, зростання облікової ставки дуже слабо відобразилось на ринку депозитів, що не сприяє відтягуванню гривневої маси з валютного ринку до банків. Середній композитний індекс ставок ледве перетнув межу 10% річних, при чому в нормальних банках був дефіцит пропозицій по депозитних продуктах навіть під 15% річних, при обліковій ставці 25%.

Профіцит валюти на міжбанку (безготівковий долар) вказує, що експортери в принципі нормально відреагували на підвищення курсу на 25%

Розмір ставки під час війни не є першочерговим чинником при виборі депозиту. Військовому в окопі, біженцю з Маріуполя чи постраждалим в Ірпені не потрібні депозити на 1-2 роки навіть під 20% річних. В них інший попит на банківські послуги з заощаджень, зі схильністю до дебетових карток з підвищеними процентними ставками та валютні активи.

Що буде далі? Далі не буде нічого надзвичайного: офіційний фіксований курс і готівковий курс продажу через якийсь час зблизяться. Профіцит валюти на міжбанку (безготівковий долар) вказує, що експортери в принципі нормально відреагували на підвищення курсу на 25%. До того ж НБУ почав вживати заходів, щоб втримати курси поблизу один від одного.

По-перше, картковий курс вже близький до офіційного: сьогодні продаж у найбільших банках по карткам відбувався за курсом 37,03.

По-друге, банкам дозволили продавати валюти більше ніж раніше: загальний обсяг, який вони можуть відправити на готівковий ринок, становить 400-450 млн доларів. Єдина проблема в тому, що раніше обмін безготівкової валюти на готівкову займав 3-4 дні, оскільки готівку завозили звичайними рейсовими літаками до Борисполя, а тепер це потрібно робити суходолом, що може тривати трохи більше тижня. Тому, з урахуванням комісії та розумного рівня маржі, готівковий долар в Україні при курсі 36,6 і профіциті валюти на міжбанку має коштувати десь 38, максимум 39 грн за долар, але ніяк не 42.

І чим глибшою буде девальвація, тим більш проблемно у майбутньому буде освоїти ці компенсації на відновлення

Наступний важливий момент: сьогодні в Україні є певного рівня стратегічний вакуум щодо довгострокових прогнозів динаміки золотовалютних резервів НБУ. З одного боку, Уряд офіційно озвучив в Лугано програму відновлення в обсязі 750 млрд євро на 10 років. І кошти під цю програму є за рахунок заморожених російських активів. В середньому Україна має отримувати по 75 млрд євро на рік, але, звісно, це буде не 100% у ліквідній формі: якась частина буде надходити у формі устаткування, послуг та інших цінностей. Але близько 30-50 млрд євро на рік можуть потрапляти на валютний ринок. НБУ зараз цей обсяг не враховує, але він не зможе викуповувати 30 млрд євро на рік без наслідків для фінансової системи.

Наведу конкретні розрахунки. Зараз обсяг готівки і безготівкової гривні на рахунках (грошовий агрегат М1) складає десь 1,2 трлн грн, 30 млрд євро при курсу 40 – це як раз і є 1,2 трлн грн на рік. І чим глибшою буде девальвація, тим більш проблемно у майбутньому буде освоїти ці компенсації на відновлення. Навіть якщо кошти з ринку йдуть до ЗВР НБУ, зростання впродовж року (через емісійний канал валютного ринку) готівкової та безготівкової гривні буде серйозним монетарним чинником інфляції.

Втім і зараз виникає питання доцільності економії ЗВР на 0,5-1 млрд доларів для підтримки курсу гривні, якщо мова йде про програму відновлення у 750 млрд євро. Правда, в такій економії як раз немає і прямої провини НБУ, оскільки саме наші західні партнери поки що не внесли ясність в це питання. Так, за кордоном росіяни втратили контроль майже над 1 трлн доларів активів, але законопроект, який дає нам доступ до цих коштів (H.R. 6930) поки що застряг у Сенаті США, а ЄС тільки у жовтні 2022 року презентує аналог 6930, після чого ігнорувати фактор притоку валюти на відновлення буде злочином.

Тож, не дивлячись на тактичні прорахунки НБУ з курсом, які будуть виправлені, і на стратегічний вакуум в питанні притоку валюти на відновлення – зберігайте оптимізм. Звісно, війна – це серйозний ризик для всіх українців. Але Україну не залишили сам на сам із ворогом і продовжують опікувати у фінансовому і військовому аспекті. Наше завдання – мінімізувати тактичні помилки і прораховувати кроки наперед, а не жити балансом одного дня.

Віталій Шапран, фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків