Кабінет міністрів та комітет Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики знову зацікавилися питанням боротьби з махінаціями на ринку нафтопродуктів. При цьому експерти вважають, що нова кампанія по боротьбі з тіньовим ринком може бути успішнішою за ту, яка проходила навесні цього року.
Про це йдеться у публікації видання Delo.ua "І знову паливний ринок. Чи буде успішною нова кампанія боротьби з нелегальним ринком нафтопродуктів?".
Згідно з публікацією, головними проблемами паливного ринку є оптимізація оподаткування на АЗС (т.зв. "скрутки") та малі нафтопереробні підприємства (т.зв. міні-НПЗ).
За словами директора консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, міні-НПЗ не відповідають нормам пожежної, екологічним, промисловим нормам безпеки, тому що це вимагає дорогих установок.
У свою чергу директор з комерційних питань "Укргазвидобування" Сергій Федоренко зазначає, що навіть незважаючи на очевидні порушення, міні-НПЗ продовжують працювати, оскільки дуже часто вони фінансують місцеві еліти.
Також за словами Федоренка такі підприємства нерідко випускають продукцію із сировини, яка була вкрадена у державних та приватних видобувних компаній.
При цьому в Нафтогазовій асоціації України зазначають, що сьогодні в Україні міні-НПЗ може називатися будь-яка нафтобаза, де є можливість змішувати "щось" із "чимось". При цьому її розташування, виробничі установки, технологічна інфраструктура зазвичай не відповідають промисловим вимогам до виробництва пального.
Міні-НПЗ продають свою продукцію через цілком легальні мережі АЗС та через так звані сірі заправки. За даними асоціації, низка законодавчих ініціатив, підготовлених і прийнятих в Україні, дозволили провести масові перевірки, внаслідок яких повністю "чорних" АЗС практично не залишилося: вони або закрилися самі, або їх демонтували правоохоронці. Проте частину нелегальних АЗС вдалося отримати ліцензії та легалізуватися. При цьому чесному бізнесу, який сплачує всі податки, дуже складно конкурувати з тими, хто не сплачує акцизи та ПДВ.
В асоціації вважають, що для обілення ринку владі потрібно зробити п'ять кроків: запровадити акциз на розчинники, які міні-НПЗ ввозять до країни та змішують із паливом задля економії; зробити публічною інформацію про сплачені податки кожним учасником ринку, що дасть можливість суспільству побачити та зрозуміти хто з гравців ринку грає за правилами, а хто ні; повноцінно використовувати вже наявні системи електронного адміністрування реалізації палива (СЕАРТ), що дозволило б правоохоронцям побачити абсолютно всі транзакції з паливом, виявляти "аномалії" та за їх наявності ставити запитання; зняти мораторій на позапланові фактичні перевірки, який було введено у 2020 році у зв'язку з епідемією коронавірусу; анулювати ліцензії, незаконно отримані сірими АЗС.
У свою чергу Куюн зазначає, що хоч минула кампанія боротьби з нелегальним ринком нафтопродуктів і була скоріше "показухою", сьогодні це питання справді перебуває в уряді у пріоритеті.
А голова парламентського комітету з питань фінансів, митної та податкової політики Данило Гетьманцев вважає, що правоохоронці мають усі повноваження для боротьби із тіньовим ринком нафтопродуктів. На засіданні комітету 20 жовтня закликав контролюючі відомства активізувати свою роботу за двома напрямками: боротьбою з міні-НПЗ та моніторингом податкового навантаження при роздрібній реалізації нафтопродуктів.
