Доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін у авторському блозі на порталі Ліга аналізує хід і результати нещодавнього конкурсу на посаду голови Державної податкової служби України. На думку експерта, у своїх програмах кандидати обмежилися пропозиціями тактичними змін, жоден із них не запропонував комплексних, покрокових, трансформацій у податковій сфері. Перемога ж чинного керівника ДПС означає, що підприємці й далі зазнаватимуть репресивного тиску з боку податкових органів.
Андрій Гмирін нагадує, що 14 квітня Кабінет міністрів України уклав 5-річний контракт із чинним очільником Державної податкової служби України (ДПС) Олексієм Любченком, вдруге призначивши його на цю посаду за результатами нещодавнього конкурсу. Попри те, що публічно переможець активно виступає за впровадження сучасних підходів у системі оподаткування, методи роботи ДПС під час його перебування на цій посаді, а також настрої підприємців свідчать про протилежне, вважає експерт. Він говорить, що обрання головного податківця відбувалося без широкого висвітлення програм кандидатів. Адже у цьому конкурсі мали конкурувати не стільки персоналії, скільки запропоновані ними стратегії розвитку ДПС й програми її реформування.
Ключовою тезою програми переобраного голови служби Олексія Любченка було перетворення ДПС «на повністю транспарентну, сучасну та технологічну податкову службу, яка надає якісні та зручні послуги платникам, ефективно адмініструє податки, збори та платежі і виявляє нетерпимість до корупції». У розумінні переможця конкурсу, ДПС має стати сервісною службою європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві.
Андрій Гмирін пише, що на підкріплення своїх реформаторських намірів головний податківець часто згадував про здобутки очолюваної ним команди. В публікації від 29 березня на сторінках «Дзеркала тижня» Олексій Любченко писав: «2020-й став роком відчутного прогресу в ефективності роботи нової Державної податкової служби України».
Зокрема, підкреслювалось: «в умовах низхідної динаміки економічної активності, яка проявилася ще у другому півріччі 2019-го, і зростання номінального ВВП у 2020 році на 5,4% (падіння реального випуску становило 4%) надходження до державного та місцевих бюджетів, а також з єдиного соціального внеску торік зросли на 13,5%, а сальдо надходжень з податку на додану вартість збільшилося на 36,8%».
За словами Андрія Гмиріна, з програмою чинного голови служби були схожі й програми двох інших кандидатів – його заступників Наталії Рубан і Євгена Олейникова. Обидва податківця декларували нову місію ДПС, наголошували на відповідальності українців за ухилення від сплати податків та на успіхах своєї служби.
Андрій Гмирін вважає, що апеляція усіх трьох згаданих кандидатів до здобутків ДПС не переконлива. Адже реальна ситуація в економіці й податковій сфері не така втішна. Експерт нагадує: опитування «Індекс настроїв малого бізнесу у 2020 році», яке оприлюднила 24 лютого Європейська Бізнес Асоціація, свідчить що протягом останнього року «настрій» українського бізнесу знизився з 3,07 до 2,38 балів із 5 можливих й є найгіршим за останні 3 роки. А в першу трійцю причин, які перешкоджають розвиткові їх бізнесу, учасники опитування включили (увага!) податкове навантаження і репресивний тиск фіскальних органів.
Згідно із соціологічними дослідженнями, проведеними Американською торговою палатою 54% українців вважають податкові та митні органи найбільш корумпованими. За словами науковця, час, що витрачається на підготовку і подачу податкової звітності, в Україні складає 327,5 годин на рік (для порівняння у Гонконзі - 22,5 години на рік, в Естонії - 50 годин, у США – 175). За різними оцінками, від 30 до 50% суб’єктів вітчизняної економіки працює в тіні.
«То про які успіхи і про яку довіру до існуючої податкової системи та фіскальних органів звітували кандидати О. Любченко, Н. Рубан й Є. Олейніков? Маю великий сумнів, що новий-старий керівник ДПС разом із «оновленою» командою втілюватимуть задекларовані реформи. Адже філософія переможця не передбачає принципових змін у роботі Державної податкової служби – вона й далі залишатиметься репресивною машиною, інструментом тиску на бізнес», - констатує Андрій Гмирін.
Він пише, що до участі у вже згаданому конкурсі на посаду голови ДПС Кабмін допустив 8 претендентів. За результатами проведеної 9 квітня 2021 року співбесіди до трійки переможців окрім головних податківців Олексія Любченка та Наталії Рубан увійшов також представник експертного середовища, голова громадської організації «Рада інституційних реформ» Олександр Кучеренко. Однак, на думку автора блогу, жоден із цих та інших кандидатів на посаду керівника ДПС не запропонував системної, покрокової, програми реформ у податковій сфері. Учасники обмежилися декларативними заявами й переліком окремих тактичних змін, що нівелює увесь сенс подібних конкурсів.
Андрій Гмирін нагадує, що разом із командою фахівців він вже більше 4 років на науковому рівні досліджує особливості вітчизняної податкової системи й розробив програму комплексної реформи «Від нестабільності до гармонії». Основною її метою є перетворення податкової системи на двигун економічного розвитку. Вона не повинна бути гальмом, що відлякує потенційних інвесторів, а реальних підприємців заганяє у тінь. Податкова система має стимулювати підприємців, а не карати їх за будь-якого приводу, зазначає автор.
За словами науковця, сьогодні Україна посідає 65 місце серед 190 країн у світовому рейтингу простоти й зручності ведення бізнесу «Doing Business». А за таким критерієм оцінювання, як «Оподаткування», вона скотилася за останні роки з 54-го на 65 місце! Країні не уникнути трансформації податкових органів, не обійтися без максимальної оптимізації та автоматизації процесів адміністрування бізнесу й сприяння розвиткові усіх видів та категорій підприємництва, пише експерт. Він наголошує, що важливим у роботі ДПС повинно бути не те, скільки коштів сплатили до бюджету підприємці, а якою ціною це зроблено та який ефект цих відрахувань для економіки.
«Шкода, але для уряду наші програмні тези не такі важливі, як звіти про бутафорські успіхи чинних керівників ДПС. Чи принесе зміни переобрання старих кадрів зі старою філософією на ключові посади в державних органах? Сумніваюся. Однак це не привід опускати руки. Так, у високих кабінетах не завжди дослухаються до думки експертів, але ми мусимо бути наполегливими. Бо це наша місія - прокладати шлях до добробуту України», - зазначає Андрій Гмирін.
