Від португальської тріски, запеченої в духовці, до її польської смаженої версії - російська риба досі залишається на європейських столах, попри намагання Європейського Союзу скоротити імпорт.
Як пише Euractiv, Балтійські країни, Фінляндія та Швеція вважають рибальство важливим інструментом економічного тиску на Кремль, з огляду на спільне з Росією Балтійське море. Вони неодноразово закликали підвищити мита на російські морепродукти, значні обсяги яких продовжують потрапляти на ринок ЄС. Для екологічних організацій це питання не лише економіки, а й моралі.
"Російські рибальські судна тісно пов’язані з режимом… тож існує зв’язок із війною в Україні", - цитує видання експертку Oceana з незаконного рибальства Ваню Вульперхорст.
Так, нещодавно дві великі російські компанії – Norebo та Murman Seafood – були визнані винними у здійсненні державного шпигунства у водах ЄС, після чого проти них запровадили санкції. Втім Єврокомісія відкидає ідею подальших обмежень на імпорт риби - ініціативу, до якої багато країн Євросоюзу ставляться насторожено.
Міністр сільського господарства та рибальства Латвії Армандс Краузе зазначив, що пошук підтримки триває.
"У нинішній геополітичній ситуації ми не можемо зупинятися на тому, що вже зроблено. Щоб підтримати Україну, ми маємо послідовно продовжувати обмежувати торгівлю з Росією та Білоруссю", – сказав він.
Після повномасштабного вторгнення Росії ЄС заборонив імпорт ікри – разом із шампанським і діамантами, – хоча Москва постачала її в незначних обсягах. Водночас менш "привабливі" продукти, зокрема тріска та минтай, продовжили надходити на ринок, частково навіть без сплати мита. У 2024 році Євросоюз скасував для російської риби митні пільги, але того ж року все одно закупив її на 709 млн євро. Найбільшими імпортерами стали Нідерланди, Німеччина, Франція та Польща.
Відстежити походження такої риби споживачам непросто. За словами Вульперхорст, маркування часто обмежується кодами на кшталт "FAO 67" або "FAO 27", які вказують на райони вилову, де працюють і російські судна.
Особливо чутлива тема для Португалії – країни, де тріска частина національної кухні. Разом із Нідерландами та Польщею вона входить до трійки найбільших імпортерів російської тріски в ЄС.
"Після кількох століть прямого промислу на Ньюфаундленді, заборона, введена Канадою в 1992 році через виснаження запасів тріски, змусила португальців шукати нові джерела для задоволення своїх потреб", – цитує видання віце-президента Національної асоціації малих і середніх підприємств Хорхе Карманейро.
Він пояснив, що це спонукало торговців перейти на заморожену російську тріску та норвезьку солону тріску.
У Польщі, попри жорстку позицію щодо Росії, рибу не включили до переліку товарів для підвищення мит.
"Ми майже на 100% залежні від імпорту. Фізично немає можливості отримати цю сировину в межах ЄС", – визнав представник галузі Сильвестр Шиманік.
Додаткову проблему створює "норвезький обхід": виловлена Росією риба може потрапляти до Євросоюзу без сплати мита після переробки в Норвегії.
"Якщо достатньо переробити продукт у Норвегії, можна сказати, що він норвезький. Так можна "відмити" російське походження улову", - підсумувала Вульперхорст.
Імпорт з Росії – останні новини
З початку повномасштабної війни торгівля між Євросоюзом і Росією різко скоротилася через санкції та обмеження на імпорт деяких товарів. Імпорт товарів з Росії в першому кварталі 2025 року склав 8,74 млрд євро або 10,11 млрд доларів, порівняно з 30,58 млрд євро чотири роки тому. Із січня 2022 року ЄС імпортував російських товарів на суму 297 млрд євро.
Група сенаторів внесла до Сенату США двопартійний законопроєкт Decreasing Russian Oil Profits Act of 2025, який передбачає санкції за купівлю нафти та нафтопродуктів з Росії або сприяння їх імпорту.
