З 22 по 27 жовтня в системі "Прозорро" оприлюднено 75 тисяч повідомлень про закупівлі на суму 15,17 млрд грн.
Чверть від всіх закупівель - 3,7 мільярда гривень - припало на ремонти доріг та мостів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.
"З 22 по 27 жовтня в системі "Прозорро" оприлюднено 75 тисяч повідомлень про закупівлі на 15,17 млрд грн. На ремонти доріг проведено тендери на 3,69 млрд грн, тобто 24% від усіх закупівель", - пише нардеп.
Відео дня
Він зазначив, що ця ситуація є дещо аномальною, оскільки в останні місяці на дороги виділялося у середньому 10% від загального обʼєму закупівель.
Правда, є пояснення: це сталось завдяки збігу у часі кількох великих тендерів.
"Законтрактували експлуатаційне утримання доріг Львівщини (1,6 млрд грн), Київщини (0,5 млрд грн) та Запоріжжя (0,2 млрд грн). Йдеться саме про утримання доріг, тобто поточне латання-фарбування, а не глибокий ремонт шляхового полотна", - уточнив Железняк.
Крім цього нардеп Железняк оприлюднив топ-10 тендерів минулого тижня за обсягом грошей:
1. Львівська ОДА витратить 1,6 млрд грн на утримання та ремонт автомобільних доріг загального користування.
2. Міністерство оборони закупило на 673 млн грн бронежилети.
3. "Укренерго" за 614 млн грн зробить реконструкцію повітряної лінії електропередачі.
4. "Укрзалізниця" за 481 млн грн купила вагон-цистерни.
5. Київська область планує витратити 450 млн грн на утримання автомобільних доріг загального користування.
6. "Укргазвидобування" придбала дизельне пальне на 422 млн грн.
7. Харківська область за 369 млн грн робить реконструкцію мосту автомобільної дороги загального користування Харків - Вовчанськ (пропускний пункт "Чугунівка").
8. У Київській області місцева влада хоче побудувати новий багатоквартирний житловий будинок за 320 млн гривень.
9. Запорізька область витратить 195 млн грн на утримання автомобільних доріг загального користування.
10. Влада Дніпровської області за 176 млн робить капітальний ремонт вулиці Дніпровська в місті Павлоград.
Тендерний скандал
З початку літа в Україні не вщухали скандали щодо того, як та у якій кількості місцеві органи влади витрачають бюджетні кошти під час війни.
Наприклад, ще у червні стало відомо, що у Дніпровському районі столиці чиновники закупили для цивільних укриттів 306 барабанів. Цей тендер скасували завдяки суспільному резонансу, але 12 овочерізок по 130 тисяч гривень за одиницю та електросковороду за 720 тисяч гривень місцева влада все ж придбали.
Подібним необгрунтованим закупівлям є місце через те, що місцеві бюджети мають профіцит коштів за рахунок надходжень з податків на доходи фізичних осіб, які сплачують військові. Але, на жаль, місцева влада у своїй більшості не знає, як грамотно використовувати ці кошти під час війни.
Сьогодні 75% податків із заробітної плати українців (включно з військовими) отримують місцеві бюджети, тоді як до держбюджету йде лише 25%. У Києві це співвідношення становить 60% на 40%. Цього року держава виділила на зарплати військовослужбовців 700 млрд грн, з яких армійці сплатять податок у розмірі 18% або понад 120 млрд грн.
З огляду на усі скандальні закупівлі, 7 вересня уряд заявив про намір забрати у громад податок з доходів військовослужбовців (ПДФО) і перенаправити його на потреби армії.
Вже 20 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні урядовий законопроект №10037, яким передбачено, що всі 100% податку з доходів фізичних осіб, який збирається з заробітних плат військових, направлятимуть в державний бюджет.
Одразу після ухвалення Верховною Радою закону про вилучення військових податків з місцевих бюджетів у першому читанні, місцева влада різко збільшила об'єми закупівель.
Народні депутати мали проголосувати за прийняття законопроєкту про військовий ПДФО в цілому ще 17 жовтня, проте, як повідомив Железняк, у сесійній залі не знайшлось достатньо голосів для його розгляду, тому документ відправили на повторне друге читання.
