Днями міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що будівництво Шулявського шляхопроводу може затягнутися через гальмування знесення п’ятого цеху заводу «Більшовик», де мали звести один зі з’їздів із нового мосту.

Нагадаю, що Шулявський міст, частина якого обвалилася на проїжджу частину ще у лютому 2017 року, закрили на реконструкцію лише 16 березня поточного року. А про неможливість відчуження п'ятого цеху «Більшовика» знали не один рік. До речі, цього не міг не усвідомлювати і сам Кличко, коли затверджував проект «чотирилисника» (згідно з яким наразі проводять реконструкцію).

Друга черга шляхопроводу на проспект Перемоги не буде побудована ніколи або, принаймні, найближчими роками

Насправді цех заводу не заважає будівництву. Перша черга розв’язки (шляхопровід на вулицю Довженко) буде відкрита, можливо, навіть до кінця цього року. А от друга черга шляхопроводу на проспект Перемоги не буде побудована ніколи або, принаймні, найближчими роками. І без цього з’їзду ця розв’язка не має ніякого сенсу, адже фактично вона у точності повторює розібраний шляхопровід. Аби це виправити, зараз місту вигідніше демонтувати цей шляхопровід і побудувати його за іншим проектом. Це буде дешевше, ніж демонтаж «Більшовика».

Якщо ж усе залишити як є, то тоді перша черга, без зносу цеху, не покращує транспортного сполучення (у порівнянні з попереднім варіантом), а навіть погіршує його. Насамперед тому, що у ній буде розв’язано лише сім напрямків руху з шістнадцяти потрібних - не буде лівого повороту з Дорогожичів у центр, лівого повороту з центру на Чоколівку, не буде правого повороту з проспекту Перемоги на Чоколівку, як і не буде трьох з чотирьох можливих розворотів… От у такому вигляді вона існуватиме і приноситиме місту збитки у вигляді 256 млн недовиробленого валового регіонального продукту щороку. А за термін своєї експлуатації завдасть місту збитків, щонайменше, на 30 мільярдів гривень. Не кажучи вже про незручності для самих киян.

Тому Кличко зараз і намагається перекласти провину на Фонд держмайна. Мовляв, це вони не дають проводити реконструкцію і знести п'ятий цех. Хоча  насправді він навіть не мав права підписувати розпорядження про затвердження проекту Шулявської розв'язки, тому що вона була спроектована з порушенням закону і з порушенням державних будівельних норм.

У КМДА насправді не має мети побудувати розв'язку по повному профілю

Власне, саме це розпорядження зараз оскаржується в суді, оскільки принципово майнові питання не були вирішені до початку проектування, через що і замовник, і розробник генплану запроектували розв'язку на землі, що не належить місту.

Втім, у КМДА насправді не має мети побудувати розв'язку по повному профілю. План полягає в тому, щоб реалізувати першу чергу  і «закинути» це будівництво. Таким чином, місто отримає черговий об'єкт незавершеного будівництва, яке залишать для наступної влади.

Друга частина плану полягає в тому, щоб використовувати це незавершене будівництво як інструмент шантажу Фонду державного майна. Тому що для відчуження п'ятого цеху необхідно виключити з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації увесь завод. А потрібно це, оскільки існує розроблений детальний план його території під житлову забудову. Саме тому певна частина чиновників КМДА використовують цей недосконалий проект «реконструкції» Шулявського шляхопроводу виключно у власних інтересах, а не в інтересах киян.

Віктор Петрук, інженер-транспортник, фахівець з транспортного аналізу та планування