60% ВІЛ-інфікованих пацієнтів помирають внаслідок туберкульозу.
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив головний лікар Київського міського центру СНІДу Олександр Юрченко.
Він наголосив, що епідемія ВІЛ-інфекції підштовхує епідемію туберкульозу в показниках чисельності.
«На сьогодні 60% людей з ВІЛ-статусом помирають через туберкульоз. 73% пацієнтів з 4-ю стадією ВІЛ-інфекції, тобто стадія СНІДу, хворі на туберкульоз. Ми не можемо сказати, що ми на 100% охопили хворих з поєднаною інфекцією – ВІЛ і туберкульоз – антиретровірусним лікуванням. 10% таких хворих не отримують вчасного антиретровірусного лікування. Це пов’язано з проблемами стигми таких хворих, співпраці служб, які опікуються хворими з ко-інфекціями. Лікування туберкульозу у хворих з ВІЛ-інфекцією має відмінності від загального - вірус ВІЛ-інфекції є також гепатотропним, він вражає печінку, інші органи та системи. Треба більше ресурсів, щоб уникнути інших побічних реакцій від препаратів, щоб підтримати організм», - сказав лікар.
Читайте такожУкраїна - країна з високим рівнем захворюваності на туберкульоз
За словами директора програм і проектів київського міського відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Олени Святюк, проблема туберкульозу в Україні лишається досить гострою. Вона зазначила, що ця хвороба загрожує не лише асоціальним групам населення, а й будь-кому з пересічних громадян.
«У Києві в шести медичних закладах ми реалізуємо проект щодо зменшення стигми і дискримінації хворих з ВІЛ і туберкульозом. Часто буває так, що людина з групи ризику є ще й споживачем наркотиків. Тому ставлення до них не дуже позитивне. Тому і призначення лікування такій людині відбувається не на належному рівні. Наш проект спрямований на те, що ми долаємо негативне ставлення медичних працівників до груп ризику. Ми працюмо з медичними працівниками, формуючи в них толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей, груп ризику. Ми хочемо підняти питання людяності. Лікування туберкульозу - це тривалий процес. Інколи - до трьох років. Якщо не лікувати туберкульоз у ВІЛ-інфікованих людей, така людина не буде жити», - сказала Святюк.
На її думку, і пацієнт, і лікар мають бути відповідальними, бо спостергіається чимало випадків переривання лікування туберкульозу. «Ці люди потребують соціального супроводу, підтримки та допомоги», - переконана Святюк.
У свою чергу, лікар-фтизіатр 1-ї туберкульозної лікарні Києва Тетяна Турчиновська заявила, що на сьогодні у протитуберкульзних закладах ставлення до хворих на туберкульоз і супутні патології відчутно поліпшилося.
«Хворі протитуберкульозними ліками забезпечені – як першого, так і другого ряду. Лікування має бути чітко контрольоване лікуючим лікарем. Самостійний прийом чи відміна протитуберкульозних препаратів небезпечні для хворого», - сказала Турчиновська.
За її словами, показники захворюваності на туберкульоз в Україні знижуються.
Також Турчиновська наголосила на важливості профілактики цієї інфекційної хвороби – це здоровий спосіб життя та регулярне медичне обстеження при виникненні певних симптомів.