Дифтерія – це інфекційне захворювання, викликане коринебактерією (Corynebacterium diphtheria), яка в першу чергу вражає горло і верхні дихальні шляхи, а також виробляє токсин, що ушкоджує інші органи.
Причини дифтерії
Читайте такожБронхіт: що це і як його лікуватиЗбудником дифтерії є дифтерійна паличка, вона ж паличка Лефлера, яка належить до роду коринебактерій. Цей мікроорганізм здатний утворювати понад 20 білків та ферментів, у тому числі дифтерійний екзотоксин.
Дифтерійний токсин складається з двох фрагментів, один з яких пригнічує утворення білка і як наслідок призводить до загибелі клітин, а інший відповідає за розпізнавання необхідних для інфекції клітин і прикріплення до них.
Відомо, що коринебактерія дифтерії дуже стійка. Наприклад, потрапивши на чашку зі слиною, вона може жити протягом двох тижнів.
Передається дифтерія повітряно-краплинним, контактно-побутовим і харчовим шляхами. Інкубаційний період цього захворювання складає від 2 до 10 днів з моменту потрапляння інфекції в організм.
Серед факторів, які підвищують ризик інфікування, медики виділяють:
- хронічні хвороби носа і зіву,
- гострі інфекції вірусної природи,
- кір,
- вітряна віспа,
- краснуха та інші інфекційні хвороби.
Основні симптоми дифтерії
Читайте такожЛікування коронавірусу: які препарати використовують при COVID-19 в світі та УкраїніНерідко початкову стадію дифтерії плутають з гострим респіраторним захворюванням, яке проявляється підвищенням температури тіла, загальним нездужанням і ломотою в м'язах.
Однак при дифтерії через 2-3 дні на мигдалинах з'являється характерний білий наліт, який згодом стає щільним і сірим.
Загальний стан людини погіршується, голос стає сиплим, присутній постійний біль в горлі при ковтанні, пропадає апетит. При цьому у хворого відсутні нежить, кашель, сльозотеча і інші ознаки респіраторних захворювань.
Симптоми дифтерії у дітей такі ж, як і у дорослих. Хіба що відрізняються підвищенням температури до критичних показників.
Навіть після того, як стан хворого нормалізується, небезпека для здоров'я і навіть життя зберігається, бо в крові присутній дифтерійний екзотоксин, що вражає нирки і печінку, серце і нервову систему.
Можливий розвиток таких ускладнень, як нефроз, міокардит, дистрофічні ураження печінки.
