По теорії нейробіологів з Швейцарії, аутизм у дітей розвивається не через функціональні порушення, а через "перевантаження" головного мозку. Каміла (Kamila) і Генрі Маркрам (Henry Markram) з Швейцарського федерального інституту технологій в Лозанні (Swiss Federal Institute of Technology in Lausanne) вважають, що захворювання явлется наслідком того, що аутисти сприймають, відчувають і запам`ятовують дуже багато інформації. Ця теорія, на думку учених, може пояснити непередбачувану природу аутизму.
Стикаючись з насиченістю навколишнього світу діти, хворі аутизмом, намагаються відгородитися від реальності, внаслідок чого у них виникають соціальні і лінгвістичні порушення. Дії (гойдання головою, розмахування руками перед особою і інше), що повторюються і недоречні, швидше за все, є спробою дитини зробити світ впорядкованим і передбаченим.
Свою теорію Каміла і Генрі Маркрам вивели в результаті дослідження, в якому брав участь їх син, який страждає пограничним аутизмом. Учені з`ясували, що у всіх аутистів спостерігається аномальний ріст мозку. Примітно, що при народженні головний мозок немовлят з аутизмом має маленький або нормальний розмір, але в певний момент він починає несподівано швидко рости. У віці 2-3 років, коли починають виявлятися симптоми аутизму, об`єм мозку хворих дітей на 10% перевищує стандартні показники.
Аутизм - важка аномалія психічного розвитку дитини, характеризується головним чином заглибленням її в себе і порушенням контакту з оточуючими, емоційною холодністю, стереотипністю діяльності.
У березні поточного року фахівці Медичного центру університету в Стоуні Брук (Stony Brook University Medical Center), Нью Йорк, США, встановили, що однією з причин аутизму є мутації гена contactin 4, що відповідає за зв`язки між нейронами. Мутація, при якій дитина має або три копії гена contactin 4, або тільки одну замість двох нормальних, винна в 2,5% випадків аутизму.
