В Україні замісну підтримувальну терапію (ЗПТ) отримують 7 тис. 339 хворих.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Державної служби з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, з них - 3 тис. 215 осіб є ВІЛ-інфікованими, 1 тис. 309 пацієнтів - хворі на туберкульоз, а середній вік пацієнтів - 35 років зі стажем споживання наркотиків 14 років.
У відомстві зазначають, що впровадження профілактичних програм, зокрема програми «зменшення шкоди», що підтримуються Глобальним фондом боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, значно розширило доступ до профілактичних послуг як загального населення, передусім молоді, так і представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ. Частиною таких програм є замісна підтримувальна терапія для споживачів опіоїдних ін’єкційних наркотиків.
Водночас у Держслужбі з протидії соцзахворювань підкреслили, що перед лікарями та пацієнтами в процесі набору пацієнтів до програми ЗПТ перед лікарями та пацієнтами існують певні перешкоди. Незадовільні темпи набору пацієнтів спостерігаються у АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях та м.Київ.
На основі інформації, отриманої від регіональних департаментів/управлінь охорони здоров’я Держслужбою визначено перелік основних перешкод на шляху до охоплення ЗПТ споживачів ін’єкційних наркотиків з профілактичною метою.
Причина повільного набору на отримання терапії наркозалежними залежить від специфіки регіонів, пояснюють у держслужбі. Зокрема, у західних областях – Волинській, Чернівецькій, Тернопільській – звітують про відсутність пацієнтів у листах очікування на отримання ЗПТ.
Актуальною проблемою для більшості областей є потреба у відкритті нових пунктів (сайтів) ЗПТ. Значна кількість сайтів не розпочала роботу через технічні, кадрові, організаційні проблеми.
Серед труднощів у запровадженні ЗПТ медики також називають постійну ротацію пацієнтів, незаплановані виписки та відмову від участі у програмі, ускладненнями психологічного та фізичного стану наркозалежних.
*** Замісна підтримуюча терапія є частиною комплексного лікування, коли вирішується не тільки проблема залежності, а й інші медичні, психологічні та соціальні проблеми хворого. Статистичні дані свідчать, що, починаючи з 2006 року, темпи поширення ВІЛ-інфекції парентеральним шляхом поступово зменшуються. Якщо у 2006 році кількість випадків інфікування через голку сягали 7,1 тис. осіб, а в 2011 році – 6,6 тис.
Крім того, рівень смертності серед ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків, які знаходяться на програмі ЗПТ у 7 разів нижчий, ніж у інших. ЗПТ є ключовим компонентом програм зменшення шкоди на рівні із антиретровірусною терапією. Ці програми сприяють ресоціалізації наркозалежних у суспільстві: поверненню до нормального способу життя, працевлаштуванню тощо. ЗПТ має на меті не допустити розвиток у хворого синдрому відміни, підтримувати у хворого стабільний стан фізичного комфорту та стримувати потяг до нелегальних опіоїдів.
