У чималої кількості вакцини, що є в Україні, добігає кінця термін придатності. Найбільше лишається невикористаної вакцини AstraZeneca: у 1,98 мільйона доз термін придатності закінчується 31 жовтня, у 1,19 мільйона – 30 листопада. Крім того, ще є 0,84 мільйона доз Pfizer, які можна використовувати до 30 вересня.

Pfizer увесь час постачається маленькими партіями, і, скоріше за все, Україні віддали залишки цієї вакцини, термін якої скоро скінчиться і яку не хотіли довго тримати в себе США та ЄС. Скоріше за все, Pfizer ми встигнемо використати за найближчі два тижні. А от щодо залишків AstraZeneca є великі сумніви. 

Розслідування активістів виявили, що в регіональних центрах вакцинації Pfizer зберігають у неправильних термічних умовах – більш теплих, ніж потрібно за інструкцією

Те, що чимала кількість вакцини залишилася невикористаною до закінчення терміну придатності – це провал Уряду. І такі провали затримують подальшу вакцинацію в Україні. Адже цілком імовірно, що певна кількість людей зараз не піде вакцинуватися до листопада, поки не отримає повідомлення про те, що цю вакцину утилізували. Люди бояться, що їм введуть, як кажуть, "прокислу" вакцину. Хоча вона абсолютно нормальна. І терміни придатності встановлюються виробником з запасом, тобто до останнього дня можна бути впевненим у якості.

Для населення принципові дотримання урядом правил і чесне визнання помилок. Бо недовіра до якості цих партій вакцини і страхи щодо їх використання після закінчення терміну придатності   – це "вишенька" на величезній кількості попередніх проколів.

Наприклад, розслідування активістів виявили, що в регіональних центрах вакцинації Pfizer зберігають у неправильних термічних умовах – більш теплих, ніж потрібно за інструкцією. На це Уряду потрібно реагувати публічно.

Через такі комунікації і відсутність публічної роботи над помилками формується недовіра до дій Уряду і до вакцинації. І це нормально, бо громадяни намагаються вижити і обрати найкращі сценарії поведінки

Також відомий випадок, коли привезли термобокс із цією вакциною до регіону, а температура всередині була на кілька градусів вищою, ніж дозволено, і вакцина за такої температури зберігалася значну кількість часу. Стався витік відео, де це все було зафіксовано. Та гірше те, що абсолютно неадекватною при цьому була поведінка МОЗ: заступник міністра почав відверто брехати, розповідаючи про те, що стався збій термодатчика, і що насправді температура була нормальною, і що братимуть до уваги температуру в навколишньому середовищі відсіку автомобілю, в якому транспортувалася вакцина, і що цю вакцину поставили на карантин і будуть вирішувати, що робити з нею далі.

Але – термодатчики не можуть схибити, бо це витратні матеріали, які використовуються лише кілька місяців, а далі їх просто викидають і беруть нові. Також термодатчик не просто виводить показник на табло – в ньому записується термолог: по суті, він як флешка, яку вставляють у комп’ютер і зчитують всю історію температурних змін.

Тому представники міністерства до того, як робити якісь заяви, спочатку повинні були зчитати інформацію і побачити, як розвивалися події від моменту відвантаження на центральному складі. Скоріше за все, йдеться про приховування менеджерської помилки чи невідпрацьованих процесів. Важливо, що МОЗ відмовився визнати, що проштрафився, і частина партії перегрілася. Сказали б, що цю партію знищили, що це була логістична помилка – таке трапляється. Якщо ж МОЗ повівся інакше, то у населення лишається думка, що цю вакцину комусь вкололи, і це може повторюватись із ще більш жахливими рівнями недбалості.

Через такі комунікації і відсутність публічної роботи над помилками формується недовіра до дій Уряду і до вакцинації. І це нормально, бо громадяни намагаються вижити і обрати найкращі сценарії поведінки. Отримати нормальну вакцину, а не зіпсовану.

По регіонах після першої дози вакцини телефонували людям через два-три дні і запрошували прийти на другу дозу, тобто штучно неофіційно скорочувався проміжок часу між введенням першої і другої доз. А робилося це виключно для того, щоб прозвітувати про введення більшої кількості доз

Що стосується вакцини, термін дії якої скоро спливає, наприклад, 1,98 мільйона доз AstraZeneca, то варто чесно розрахувати скільки ми можемо використати і за яким екстреним планом. Те, що не можемо використати, варто спробувати передати в Африку чи країни, що розвиваються. Туди, де мають потребу у вакцині і зможуть до того, як термін придатності скінчиться, використати її.

Україна отримала чимало вакцини за програмою COVAX, але не змогла використати всі дози. COVAX, звісно, публічно нічого не скаже, але тепер може почати будувати маршрути в обхід України. Адже ця всесвітня ініціатива намагається розподілити обмежений ресурс (вакцину) між тими країнами, які точно її використають. Якщо ж частина вакцини лишається невикористаною тривалий час і, більше того, ризикує зіпсуватися, COVAX вибудує коефіцієнт спроможності місцевого уряду, а далі вже вирішуватиме, чи то віддати вакцину в Зімбабве, чи то в Україну.

Чи зважатиме COVAX на суттєві антивакцинаторські настрої в українському суспільстві? По-перше, це не антивакцинаторські настрої, а недовіра до Уряду та комунікаторів МОЗ з цієї теми. По-друге, це справді впливає на рішення подібних інституцій, адже немає сенсу видавати вакцину країнам, у яких вона згниє на складах, якщо за цей час вакцина може врятувати людей в інших країнах.

У таких міжнародних структур теж є показники ефективності, і, умовно кажучи, вони хочуть на один вкладений долар врятувати більше життів. Відповідно, вирішуватимуть, що для них краще – вкласти в Україну і витратити кошти даремно чи вкласти в інший уряд, який зуміє повністю використати вакцину? В залежності від цих показників теж змінюватимуться маршрути.

Отже, скупий платить двічі: якщо уряд не винаймає хороших експертів та комунікаторів, здатних пояснити користь вакцинації населенню, то надалі він переплачуватиме за вакцину і втрачатиме рейтинги. Адже зараз Україна навіть за подарунок повинна буде сплатити гроші, тому що протерміновану вакцину не можна буде просто викинути на смітник – її потрібно буде правильно утилізувати. Потрібні будуть спеціальні автоклави, які будуть завантажуватися правильними людьми у правильних умовах, далі все це буде переплавлятися, при цьому буде вестися відеореєстрація, потім буде міжнародне звітування, що ми все це правильно знищили. Тобто, умовно кажучи, за кожну подаровану дозу, яка не була використана, ми повинні будемо сплатити – за утилізацію.

В будь-якому разі, відповідальний за все це Уряд, який не встиг і не зумів вколоти в людей виділену країні вакцину.

Крім того, небезпечним є і те, що Міністерство форсувало кампанію з вакцинації, щоб міністр Ляшко міг відзвітувати про виконану обіцянку – зробити 10 мільйонів щеплень. Втім, він не зміг виконати обіцяне вчасно – обіцяв до кінця літа, а сталося це в середині вересня. Плюс зарахували ще й щеплення, зроблені за міністра Степанова. Та важливий тут інший момент, про який повідомляють інсайдери: по регіонах після першої дози вакцини телефонували людям через два-три дні і запрошували прийти на другу дозу, тобто штучно неофіційно скорочувався проміжок часу між введенням першої і другої доз. А робилося це виключно для того, щоб прозвітувати про введення більшої кількості доз.

Втім, коли проміжок часу між введенням доз вакцини скорочується, знижується і ефективність вакцинації. І цим буде користуватися політична опозиція, яка говоритиме, що людей використовують як біоконтейнери для утилізації вакцини. І доля правди в цьому буде, тому що Уряд, обираючи, чи то заплатити кошти за утилізацію, чи то ввести передчасно другу дозу вакцини безкоштовно, обиратиме останнє. Однак це негуманно і є прикриттям урядової помилки.

Вадим Арістов, стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами (Revival Institute for Future)