"Контроль тютюнопаління не ефективний у більшості країн світу", – заявили колишні працівники Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та закликали переглянути політику щодо куріння.
Професори Роберт Біґлхол та Рут Боніта у статті для медичного журналу The Lancet зазначають, що задля того, аби політика ВООЗ у боротьбі з тютюнопалінням працювала, вона має бути доповнена стратегією зменшення шкоди.
"Більшість людей курять, тому що залежні від нікотину. Стратегія зменшення шкоди від тютюну враховує це та завдяки використанню бездимних продуктів допомагає мінімізувати вплив на організм шкідливих речовин, що виділяються при горінні сигарети. Альтернативні способи доставки нікотину мають значний потенціал і є основою стратегії зі зменшення шкоди", – зазначають Біґлхол та Боніта у статті для The Lancet.
Зазначимо, що ключовим документом ВООЗ у боротьбі з курінням є Рамкова конвенція із боротьби проти тютюну (Framework on Tobacco Control). Вона була ініційована ВООЗ у 2003 році та прийнята двома роками пізніше. Документ став основою для заходів щодо запобігання ризикам для здоров’я, що пов’язані із курінням, на національному, регіональному та міжнародному рівнях.
Експерти зазначають, що Рамкова конвенція є застарілою та не враховує появу на ринку інноваційних бездимних пристроїв доставки нікотину, що є менш шкідливими, ніж сигарети. Задля зниження смертності серед курців, що не можуть або не бажають відмовлятися від звички, необхідно забезпечити доступ до альтернативних способів доставки нікотину, які не виділяють шкідливих токсинів та дозволяють отримувати нікотин із мінімальними ризиками для здоров’я.
Ігнорування потенціалу стратегії зменшення шкоди сповільнює перехід до майбутнього без сигарет, оскільки кількість курців майже не змінилася з моменту підписання Рамкової конвенції. Ситуація ускладнюється й тим, що більшість курців проживають у країнах із невисоким рівнем доходу. Як наслідок, лише 30% країн змогли наблизитися до зниження рівня тютюнопаління серед дорослих на 30%, що було визначено Цілями сталого розвитку до 2030 року. Щорічно ж унаслідок куріння помирає 8 мільйонів людей.
"Важливо, аби ті, хто опікуються системою охорони здоров’я, не забували про те, що є частина людей, які залежать від тютюну, і не можуть кинути курити. Таким не підходять ані пластирі, ані жуйки з нікотином, оскільки вони не враховують психологічного аспекту куріння. Тому важливо досліджувати та не відкидати варіант отримання нікотину із мінімальними ризиками для здоров’я. ВООЗ має залучити провідних світових експертів для кращого висвітлення проблеми та підвищення обізнаності людей з високою тютюновою залежністю щодо бездимних систем доставки нікотину, різниці між звичайними сигаретами та системами нагрівання тютюну", – зазначив Євген Симонець, торакальний хірург, пульмонолог.
Ряд міжнародних експертів також підтримують необхідність модернізації політики ВООЗ та вважають, що політика контролю тютюнопаління та стратегія зменшення шкоди від куріння мають доповнювати одна одну. Доктор Фернандез, колишній президент Філіппінської стоматологічної асоціації та Філіппінського коледжу оральної та щелепно-лицевої хірургії, зазначає: "Пряма, але чесна критика ВООЗ і Рамкової конвенції із боротьби проти тютюну з боку двох кваліфікованих експертів у сфері охорони здоров'я є тривожним сигналом для ВООЗ, які все ще сліпо наслідують "застарілий підхід у вирішенні проблеми куріння".
У 2021 році на щорічній конференції для експертів тютюнової галузі – The Virtual E-cigarette Summit – фахівці погодилися, що бездимні альтернативні продукти можуть застосовуватися як засіб у боротьбі з курінням у всьому світі.
