Насування нової хвороби, яка переступає через міжнародні кордони, стає джерелом тривоги. І це нормально. Але психологи застерігають, що епідемія коронавірусу містить всі компоненти, щоб занурити суспільство в панічний стан, якщо з нею не поводитися обережно.
«Якщо подивитися на історичні записи, то можна помітити, що коли починаються спалахи нових хвороб, вони провокують високий рівень тривоги, невизначеності й жаху», - сказала The Guardian старший науковець Центру Джона Хопкінса з безпеки здоров’я Моніка Шох-Спана.
«Страх буде наростати, тому що це щось незнайоме і в нас немає звичних контрзаходів на зразок вакцин чи ліків», - додала вона.
Читайте такожУ світі вирує коронавірус-убивця: свіжі дані щодо кількості жертв
На думку Шох-Спана, яка вивчає на реакції суспільств на надзвичайні події, нестабільність заразних хвороб робить їх особливо придатними на роль агентів тривоги.
«Їх не можна побачити чи відчути на запах. У випадку торнадо ви бачите його. І шкода завдається швидко. А коли йдеться про невидимий патоген, виявлення й розуміння його в руках лише спеціально підготовлених спеціалістів, прості люди починають хвилюватися», - додала вона.
Зіштовхнувшись із загрозою, яка швидко рухається, люди відчувають спрагу до інформації. Це дає владі можливість достукатися до людей, які зазвичай ігнорують поради органів охорони здоров’я.
«Чиновники повинні поводитися швидко й вправно, щоб зробити наукові пояснення якомога зрозумілішими. Люди не слухають органи охорони здоров’я у сонячні дні, але за екстремальних умов вони стають дуже уважними», - каже вчений.
Читайте такожPopular Science: Наскільки насправді заразний і смертельний коронавірус COVID-19?
Якщо ж органи влади не реагують достатньо швидко, з’являється інформаційний вакуум, який неминуче заповнюється неточною інформацією, чутками й дезінформацією від тих, хто зацікавлений у продажу сумнівних продуктів чи в сіянні суспільних конфліктів.
Політичний психолог з Університету Оксфорда Жібо Кю стверджує, що владі потрібно враховувати так звану «стадну поведінку», яка може виникнути в ході кризи через поширення тривоги в суспільстві. Іншим проявом тривоги може бути компульсивна поведінка.
«Багато людей в Азії вірять, що вони будуть в безпеці, якщо носити маски. Якщо їх немає, виникнення паніки – це дуже поширений синдром», - сказала Кю, яка в січні проводила дослідження в Китаї.
За її словами, компульсивна поведінка може призвести до провалу вирішення реальних проблем й змусити людей ігнорувати інші заходи безпеки, такі як часте миття рук чи дотримання карантину. Кризові ситуації також схильні тиснути на споживацькі інстинкти людей. Про це каже професор організованої поведінки бізнес-школи INSEAD у Сінгапурі Енді Яп.
Читайте такожВООЗ: смертність від коронавірусу вища, ніж від сезонного грипу
«Контроль – фундаментальна потреба в нашому щоденному житті. Зважаючи на те, що COVID-19 створює відчуття втрати контролю, люди будуть шукати спосіб відновити його», - пояснив вчений.
Накопичення запасів різних продуктів, таких як дезінфектори, маски й локшина швидкого приготування, - цілком поширений підхід, який роздувають соціальні мережі й ЗМІ повідомленнями про дефіцит.
Коли з’явилися плітки про те, що Ухань був центральним вузлом у виробництві туалетного паперу, люди почали панічно скуповувати рулони, створюючи справжній дефіцит. Паніка закінчилася тим, що в Гонконзі озброєні грабіжники вкрали 600 рулонів туалетного паперу.
Читайте такожВчені порахували, що жертвами коронавірусу в кращому випадку стануть 15 мільйонів осіб
Відчуття, що світ став страшним і нестабільним, може також загострити людські упередження або призвести до стигматизації інших людей чи місць.
«Коли люди в такому стані, вони починають сортувати світ на безпечне й небезпечне населення, безпечні й небезпечні місця. Якщо почати вказувати пальцем на джерело проблеми, це може дати відчуття контролю й заспокоєння», - сказала Шох-Спана.
