www.pageresource.com

Єдина умова правильного «користування» стресом — він не повинен бути постійним або занадто тривалим, пише abcfact.ru.

На думку професора інтегративної біології Університету Каліфорнії в Берклі Даніели Кауфер, певна кількість стресу значно підвищує концентрацію уваги, когнітивні здібності, а також коректує поведінку. Дослідження, проведене під її керівництвом, доводить, що короткостроковий нехронічний стрес удосконалює можливості мозку.

Читайте такожВчені знайшли "фізичний движок" мозку

Відео дня

У ході експериментів, проведених на щурах, вчені помітили, що після коротких стресових ситуацій у щурів стовбурові клітини перетворювалися в нові нервові клітини, і через два тижні, коли нові клітини ставали досить зрілими, щури демонстрували значно більшу кмітливість і розумову активність.

Доктор Кауфер додала, що на її думку саме стрес допомагає нашому мозку не розслаблятися і працювати з високою концентрацією уваги.

Про результати та висновки свого дослідження вчені опублікували статтю, яка опублікована в журналі eLife.

Кауфер цікавив як короткостроковий, так і хронічний стрес. У центрі уваги вчених були нервові стовбурові клітини в гіпокампі дорослого пацюка. Нервові стовбурові клітини є різновидом клітин загального призначення, або клітин-попередників, які в залежності від хімічного впливу, здатні розвиватися в нейрони, астроцити чи інші клітини мозку. Зубчаста звивина медіальній і нижній поверхні півкулі головного мозку — одна з двох зон головного мозку, в яких можуть утворюватися нові мозкові клітини у дорослої особини, і вони надзвичайно чутливі до дії глюкокортикоїдних гормонів, що виробляються в момент стресу.

Читайте також"Роздвоєння" особистості вчені назвали головною небезпекою соціальних мереж

Дослідження підтвердило дані про те, що хронічний стрес сильно підвищує рівень глюкокортикоїдів, що пригнічує виробництво нових нейронів у гіпокампі, погіршуючи пам'ять. Крім цього, збільшується ризик багатьох хронічних захворювань, включаючи депресію, серцеві захворювання і ожиріння. Але ці дані були відомі лікарям і раніше. Що ж стосується короткострокового стресу — ніяких фундаментальних знань на цей рахунок у лікарів не було.

Доктор Кауфер піддала піддослідних щурів досить серйозному для них, але нетривалому стресу, і простежила за тим, що відбувалося з їх мозком. У щурів дійсно підвищився рівень стресового гормону кортикостерону до таких же одиниць, як при хронічному стресі, але лише на кілька годин. Після цього кількість мозкових нервових клітин у щурів збільшилася практично вдвічі, особливо в тій самій зоні — зубчастій звивині медіальній і нижній поверхнях півкуль головного мозку.

Після цього науковці перевіряли пам'ять щурів. Виявилося, що їх пам'ять значно покращилася, про що свідчили тести, проведені через два тижні. А ось через два дні після цього стресу щурі не продемонстрували жодних покращень у своїх здібностях.

Читайте такожПідвищення працездатності - ознака того, що депресія відступає

Загалом кажучи про результати дослідження, доктор Кауфер вважає їх оптимістичними —  якщо стрес здатний зробити нас краще, треба цим користуватися. Інше питання — в яких дозах і як інтерпретувати загальний результат.