Підписання документів по акваторії Азовського моря і Керченській протоці з Росією стало формальною поразкою України, хоча насправді концепція "внутрішніх вод" ніколи не була реалізована, а єдиним працюючим елементом була взаємна навігація в акваторії Азову.
Про це у своїй статті для DT.UA пишуть заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль та радник глави української дипломатії Тарас Качка.
Всі решта суверенних прав лишились індивідуальними і реалізовуються кожною стороною в своїй частині Азову. І міжнародно-правовою базою для реалізації цих прав була саме Конвенція ООН з морського права. Тобто "внутрішніх вод двох держав" і спільного суверенітету двох держав в акваторії Азовського моря ніколи як такого не було.
Зазначається, що Росія начебто домоглася свого лише після відвертої погрози силою на Тузлі, і Україна підписала документи про те, що Азовське море та Керченська протока "історично є внутрішніми водами України і Російської Федерації" чи "внутрішніми водами двох держав".
Автори статті додають, що в рамках роботи над делімітацією кордону сторони навіть визнали берегову лінію один одного і про порушення суверенних прав України, визначених Конвенцією ООН з морського права - від мису Киз-Аул до мису Хроні і в Керченській протоці від мису Хроні до кінцевої точки суходільної межі - в частині акваторії Азова, про що Київ говорить в справі проти Москви.
Наголошується, що Міжнародний трибунал ООН з морського права понад рік виноситиме рішення щодо правових підстав розглядати позов України до Росії за порушення нею Конвенції з морського права по суті.
Вони нагадали, що Україна 2016 року ініціювала судовий розгляд порушень морського права з боку РФ, а у серпні цього року арбітраж вирішив розділити процес на дві складові — юрисдикційну і по суті.
"Відповідно до стандартного правила процедури, РФ ще у травні подала свої заперечення щодо юрисдикції, і, звісно ж, один з пунктів у запереченнях — Азовське море і Керченська протока мають статус внутрішніх вод, а тому арбітри не мають юрисдикції вирішувати справи про порушення українських прав з боку Росії", - зауважили Зеркаль і Качка.
Дипломати долали, що для відповіді на запитання, чи має трибунал юрисдикцію розглядати позов України, "арбітри мають ретельно вивчити природу наших двосторонніх договорів".
"Правові позиції арбітра з цього питання будуть найкращим показником для того, як надалі розвивати правові відносини з РФ щодо статусу Азову і Керченської протоки. Рішення щодо юрисдикції можна чекати в межах 12-15 місяців", - повідомили Зеркаль і Качка.
Вони переконані, що РФ не відмовилася від своєї позиції.
"Навіть формально — заперечення проти юрисдикції трибуналу щодо морського права означає одне: на думку Росії, немає іншого шляху, ніж політичні домовленості на правах сильного", - йдеться у статті.
Автори публікації наголошують, що українська сторона має "ретельно готувати позицію щодо юрисдикції і захищати інтереси України всіма правомірними способами".
"Правомірність нашої позиції дозволяє говорити про надання підтримки нашим Збройним силам, про посилення дипломатичного і санкційного тиску проти Росії", - заявили дипломати.
Як повідомляв УНІАН, 14 вересня 2016 року Україна ініціювала спір з РФ щодо порушення нею Конвенції ООН з морського права.
У заяві МЗС наголошувалося, що офіційний Київ готовий довести в арбітражі, що Росія зухвало порушує суверенні права України користуватися гарантованими правами у своїх морських акваторіях та на континентальному шельфі у прилеглих до Криму морських зонах, в тому числі правом на природні ресурси континентального шельфу.
19 лютого 2018 року Україна надала в Міжнародний трибунал меморандум, що містить виклад всіх обставини, на які спирається позиція України, а також їхнє юридичне обґрунтування.
В МЗС вважають необґрунтованими заперечення РФ стосовно юрисдикції Арбітражу розглядати позов про порушення Росією Конвенції з морського права.
