Міжнародний суд у Гаазі анонсував проведення публічних слухань у справі України проти Росії на червень. Україна позивається проти Росії щодо порушення двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Ця справа знаходиться на розгляді Гаазького суду з січня 2017 року. У квітні того ж року суд лише частково задовольнив запит України про застосування тимчасових запобіжних заходів стосовно Росії – заходи стосувалися лише Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

У публічній площині сьогодні вкрай мало інформації про те, як просувається ця справа в Міжнародному суді у Гаазі. Після вступу на посаду нового президента України Володимира Зеленського можна сподіватися на те, що з’явиться більше інформації на цю тему. Поки що МЗС України не надто намагається інформувати громадськість про те, що відбувається. Ми чули тільки прогнози про те, що двох років буде достатньо для завершення цієї справи, але пройшло вже більше часу...

Після отримання більш точного розуміння про те, що відбувається в суді в Гаазі, ймовірно, Україні доведеться переглянути певні підходи. Адже позов подавався в умовах повного термінологічного хаосу.

Відео дня

Насправді ж, з точки зору міжнародного права, те, що відбувається на території України – це міждержавний конфлікт. І встановити це дуже легко

У правовому плані президент Порошенко боявся заявляти про війну, він усіляко уникав визнання цього факту. Тому декілька років мова йшла виключно про антитерористичну операцію на території України і боротьбу з тероризмом.

Насправді ж, з точки зору міжнародного права, те, що відбувається на території України – це міждержавний конфлікт. І встановити це дуже легко.

Тому, я думаю, суд не візьме до уваги аргументів України про фінансування Росією тероризму на території нашої країни. Але не тому, що Росія – хороша, а тому, що всі правові підстави для цього позову можуть бути визнані недоречними і такими, що не відповідають дійсності.

Тому до результатів розгляду цієї справи в суді в Гаазі слід ставитися спокійно, без зайвих очікувань і сподівань.

Дещо більше шансів у України довести провину Росії за лінією, яка стосується расової дискримінації. Адже у Криму зафіксовано чимало фактів гонінь на кримських татар за національною ознакою, як на представників народу, та фактів боротьби зі структурами кримських татар. Є десятки випадків тиску окупаційної влади на кримськотатарських активістів, і наявна боротьба з їх структурами (заборона Меджлісу).

А от що стосується спроб довести фінансування Росією тероризму, то, як на мене, ця справа має дуже непевні перспективи. Підкреслюю, не тому, що суд визнає, що Росія діяла правильно. Ні. А тому, що контекст, у якому Україна висунула претензії, видається штучним, притягнутим і таким, що не відповідає реаліям.

Тож, перспективи отримати рішення суду на користь України – дуже примарні.

Росія не фінансує тероризм на території України – Росія фінансує війну і веде цю війну проти України. Це – зовсім різні у правовому сенсі поняття, зовсім різні обставини. У рамках фінансування і ведення війни проти України Росія, дійсно, вдається до методів, які нагадують терористичні. Ліквідація та замахи на українських спецслужбовців є актами війни, просто вони проводяться державою проти держави і від імені держави. Це не є акти тероризму. Це інакше класифікується. Саме у цьому полягає велика проблема.

Тому, що б зараз Україна не робила, їй буде дуже важко довести, що «ЛНР» і «ДНР» є терористичними угрупованнями чи організаціями.

Росія не фінансує тероризм на території України – Росія фінансує війну і веде цю війну проти України. Це – зовсім різні у правовому сенсі поняття, зовсім різні обставини

Тим більше, в українському законодавстві вже даються інші визначення: уже йдеться про Донбас як про тимчасово окуповану територію, уже в міжнародному праві є таке поняття як «окремі райони Донецької і Луганської областей», тепер йдеться про окупаційну адміністрацію тощо. Тож навіть у рамках національного права вести цю справу як справу про тероризм є безперспективним.

Мова йде про міждержавний конфлікт. І саме в такому світлі потрібно розглядати події на території України.

Нещодавно командувач ООС зауважив цікаву річ: перетворення тих сил, які воюють проти Збройних сил України на Донбасі, на 1-й і 2-й армійські корпуси – перевело всю ситуацію у воєнне поле. Тобто, якщо до того був тероризм, то формування Росією цих армійських корпусів перетворило АТО на загальновійськову операцію. Шкода, що це не було зауважено раніше, бо цей факт можна використати в майбутньому.

Тож, буду радий помилитися, але поки що перспектива доведення Україною в Гаазькому суді того, що Росія фінансує тероризм, дуже і дуже примарна.

Богдан Яременко, дипломат, керівник Фонду «Майдан закордонних справ»