Соціальні мережі заходяться в суперечках щодо нового складу Верховної Ради. Причому визначальною ознакою таких дописів є зовсім не об’єктивність. Та сторона, яка зібрала добрий «урожай» на виборах, вважає, що у неї – потужна команда без випадкових людей. А їх опоненти без будь-якого аналізу біографій поки що кандидатів в депутати, їхнього минулого, воліють називати всіх недоумками.
У більшості своїй, обговорюється кілька факторів, про які й хочеться поговорити докладніше.
Верховна Рада дев’ятого скликання, яку Україна обрала в липні, оновиться на 80,4%. Та, виявляється, це не рекорд. Як повідомляє аналітичний центр «Лабораторія законодавчих ініціатив», у 1996 році склад парламенту другого скликання був оновлений на 86%. І саме він, до речі, ухвалив 28 червня того року Конституцію України, після чого в країні, нарешті, перестав діяти ще радянський Основний закон зразка 1978 року.
«Слуга народу» і «Голос» не мають у своєму складі жодного представника з минулого скликання
Тобто і тоді світ не завалився, хоча у Верховній Раді також було багато недосвідчених в парламентській роботі нових депутатів. Нагадати цю сторінку української історії варто хоча б для того, щоб затяті опоненти припинили битися «головою об стінку» в сильному розпачі, тужачи про майбутнє країни після зробленого не ними вибору. Краще поберегти голови, адже вони ще можуть згодитися для того, щоб аналізувати та критикувати неправильні дії нової влади, або сприймати те, що є прийнятним.
Нагадаю, що до парламенту переобралися лише 82 народні депутати попереднього скликання (несподіваний результат на мажоритарних округах, де, попри багаторічні «засівання», змогли переобратися лише 32 нардепа минулого скликання). 342 парламентарі стали депутатами вперше. Причому дві фракції – «Слуга народу» і «Голос» не мають у своєму складі жодного представника з минулого скликання.
Як на мене, то одним з позитивних результатів виборів по мажоритарці, стало вичищення з політичного поля багатьох вкоренілих князьків, які, здавалося, довічно засіли в парламенті. Інше питання, ким вони замінені, адже спрацювало голосування не за кращих, а за бренд - за нових. До речі, ті з нових депутатів, хто розказує, що йде в парламент, щоб допомагати ремонтувати під’їзди і латати труби, точно переплутали приміщення. Адже їм скоріше треба у місцеві ради балотуватися…
Ще одне питання, яке турбує користувачів соцмереж – вік новообраних депутатів. Громадська мережа ОПОРА, роблячи попередній аналіз парламенту дев’ятого скликання, зазначає, що він помолодшає, в середньому, на 7,4 років: кількість новообраних майбутніх нардепів віком 21-45 років збільшилась на 26%. З осені у Верховній Раді працюватиме 17 народних депутатів, яким від 21 до 30 років; 121 депутат віком від 31 до 45 років; 58 майбутніх парламентарів віком від 46 до 60. Тих, кому більше 60-ти буде лише троє.
Здавалося б, саме для молодості характерна менша відповідальність. Але статистика відвідування і голосувань у парламенті спростовує цю тезу. Вік не є показником активності та працьовитості. Адже, наприклад, Юхим Звягільський, якому далеко за 80 років і який був депутатом п’яти скликань Ради, за останні п’ять років, за даними ОПОРИ, брав участь лише у 6,8% голосувань. Благо, у новому скликанні цього «працьовитого» депутата вже не буде.
За обговореннями в соцмережах інколи складається враження, що до Ради обрано лише випускників середньої школи
Ще одна тема, навколо якої бідкаються у соціальних мережах, це велика кількість обраних осіб, які були безробітними - 30 осіб. Але за даними аналітиків, в минулому, тобто восьмому скликанні, безробітних було на 5 більше - 35.
Та найбільше галасу зараз з приводу освіти новоприбулих депутатів. За обговореннями в соцмережах інколи складається враження, що обрано лише випускників середньої школи. Водночас ОПОРА дає інформацію, що 411 депутатів нового скликання мають вищу освіту, 9 – середню спеціальну, і лише четверо - із середньою загальною. Дехто з них, може, і не має дипломів, бо вчився і не довчився, дехто може мати куплені дипломи, але навіть люди з трьома освітами можуть бути неефективними.
Зрозуміло, що чим менше людина має знань, тим легше нею маніпулювати, тим скоріше вона орієнтуватиметься на помахи руки «диригента» з фракції. І в цьому сенсі не зовсім зрозумілі кпини на адресу новообраних депутатів, які зголосилися навчатися. Так, ні Школа Зе в Трускавці, ні програма USAID Рада, яка проводитиме безкоштовні тренінги на початку серпня, не в змозі вкласти за кілька днів всі потрібні знання в депутатські голови. Навчатися треба буде всі п’ять років.
Та дуже хотілося б, щоб ці нові депутати, які стали для багатьох українців надією на зміни, не перетворили її на суцільне розчарування.
Надія Пришляк
