Кремль торгується питанням звільнення і обміну полоненими. Це – один зі способів тиску на українську владу на переговорах.
Про це в коментарі сайту "Сьогодні" на XXIX Економічному форумі в польській Криниці-Здруй сказав тимчасово виконуючий обов'язки директора Інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський.
Читайте такожЗеленський заявивши про домовленість з Путіним про особисту зустріч
Коментуючи підсумки переговорів радників лідерів "Нормандської четвірки" в Берліні 2 вересня, політичний експерт підкреслив, що ми дійсно можемо розраховувати на позитивні зміни, насамперед, пов'язані з обміном полоненими.
"Якщо міністр закордонних справ (Вадим Пристайко – Авт. ) говорить про те, що є певний оптимістичний розвиток подій, очевидно, у нього є підстави так говорити. І те, що він не ділиться інформацією, це також ознака того, що влада реагує на певні речі. До прикладу, пов'язані з останнім, м'яко кажучи, не зовсім приємним поширенням інформації, коли родичі їхали зустрічати нібито звільнених полонених. Тому такий оптимізм (сподіваюся, на це є підстави) може бути пов'язаний з тим, щоб не "наврочити", – сказав Яблонський.
З іншого боку, за його словами, змінюється риторика і наших міжнародних партнерів, зокрема, президента Франції Еммануеля Макрона.
"Адже санкції – це ж проблема не тільки для Росії. Вони болючі, хоч і меншою мірою, для країн, які їх ввели. Зрозуміло, що є тиск бізнесу, певних політиків, російських лобістів. Зараз відбувається вибір між європейськими цінностями, на яких ґрунтується ЄС, і, грубо кажучи, "шлунком" європейських виборців", – вважає експерт.
У цьому контексті Яблонський нагадав про сумнозвісну "мюнхенську змову", коли 30 вересня 1938 року в Мюнхені Великобританія, Франція, Італія і Німеччина підписали Мюнхенську угоду, а через рік почалася Друга світова.
"Росія виходить на новий виток своєї імперської активності. Після царських часів, панславізму, більшовизму і смути 80-90-х, вони знову виходять з цінностями, як їм здається, яким 70 років, а то й більше. Це поділ світу на сфери впливу. Вони визнають Штати, Китай та Росію, а всі інші мають входити в їхні орбіти впливу. Це, власне, вся ідеологія Росії", – підсумував Яблонський.
