З людьми, які не зможуть освоїти електронний документообіг, треба прощатися

Назар Заболотний
18:23, 05 вересня 2019
Політика
4860 0
Думка

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про остаточний перехід на електронний обмін документами між державними органами з 1 жовтня цього року. До кінця вересня державні органи мають провести відповідні організаційні налаштування в системі обміну документами.

Насправді, це рішення треба було запроваджувати дуже давно. Наприклад, в судах автоматизована система документообігу працює з 2011 року, і на практиці не було жодних проблем. Єдине, не всі старші працівники вміли користуватися комп’ютером.

Зрозумійте правильно – в органах державної влади з великим апаратом, як правило, є цілий департамент, який займаються просто тиражуванням паперових копій матеріалів. Плюс, окрема людина, яка клеїть марки. Дуже сумніваюся, що в XXI столітті це має сенс. Ці люди сидять там десятки років і не хочуть нічого міняти. При чому, це питання не страху перед новими технологіями, а звички. На кшталт: «Ми завжди так жили, і хочемо жити так далі».

З людьми, які не можуть освоїти комп’ютер та документообіг, треба прощатися. Бо вони банально не відповідають базовим вимогам займаної посади

З людьми, які не можуть освоїти комп’ютер та документообіг, треба прощатися. Бо вони банально не відповідають базовим вимогам займаної посади. Нині ми найбідніша держава Європи. Будемо орієнтуватися на найслабших – такими й залишимося.

Звичайно, після остаточного переходу на електронний документообіг потрібні будуть якісь курси для держслужбовців. Але це не якісь складні матерії, дев’яносто відсотків оволодіє цими навичками без проблем, адже більшість держслужбовців використовують в тій чи іншій мірі комп’ютер. А системні вимоги таких програм, як правило, є невеликими. Вона буде працювати навіть на доволі старих моделях техніки, яку використовують в органах держвлади. Тобто, тут питання точно не про техніку.

Читайте такожКабмін запровадив електронний документообіг з 1 жовтня

Тепер щодо безпеки. Десь роки три тому я був одним із розробників аналогічного законопроекту про внесення змін до регламенту, щоб зробити електронний документообіг у Верховній Раді. Фактично, якихось безпекових проблем з цим не було. Як правило, створюється спеціальна захищена платформа, до якої за своїм «ключем» мають доступ тільки державні службовці (чи депутати – у випадку Ради). Тож порушити її безпеку доволі складно.

Взагалі, безпековий аспект в контексті обговорення електронного документообігу дещо перебільшений. Значна частина документів, які циркулюють між органами державної влади, це взагалі доповідні записки. Один орган пише другому: «Прошу надати таку-то довідку». А той відповідає: «На ваше клопотання надаємо довідку». Всі ці матеріали можна спростити шляхом електронних форм. І державні службовці зможуть більше займатися своєю прикладною роботою, а не написанням купи записок і листів.

Крім того, нині мова не йде про просто обмін електронними листами в Gmail чи на якомусь іншому порталі. Це буде замкнута внутрішня система, приблизно така ж працює в судах, чи та сама єдина казначейська система. Вони є доволі захищеними. А доступ до окремих сайтів (таких як, mail.ru) можна обмежити на рівні системного адміністратора локальної мережі державного органу.

Завдяки електронному документообігу, агрегування звітів стане якщо не повністю, то напівавтоматичним. І це величезна економія часу та всіх ресурсів

Так, напевно, має бути якась окрема процедура електронного документообігу для Збройних Сил України, Міноборони чи СБУ. Але на загальному рівні виконавчої влади з цим немає аж такої проблеми.

Між іншим, розробити окрему більш захищену систему документообігу для даних, які є державною таємницею, не складно. Або взагалі не переводити це в електронний формат, бо таких паперів буде відсотків п’ять від загального обігу. А 90% – це те, що немає ані особливої цінності, ані інформативності. Але через ці папірці наші державні службовці більше зайняті не своєю роботою, а складанням звітів. Завдяки електронному документообігу, агрегування звітів стане якщо не повністю, то напівавтоматичним. І це величезна економія часу та всіх ресурсів. Тобто, в цьому є хоча б маленький, але позитивний економічний ефект.

Назар Заболотний, аналітик громадської організації «Центр UA»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter